5 ВИМОГИ ДО МОНТАЖУ САМОРЕГУЛЮЄМИХ ПОВІТРЯНИХ СТРІЛОК
5.1 Вимоги до монтажу саморегулюємих повітряних стрілок розроблено відповідно до робочих креслень “Саморегулюєма повітряна стрілка напівкомпенсованої контактної підвіски постійного і змінного струму”, затверджених службою електропостачання Придніпровської залізниці № 2584 від 14.08.1995 р.
5.2 Протягом тривалого часу удосконалення повітряних стрілок, направлених на підвищення їх надійності і поліпшення взаємодії із струмоприймачами електрорухомого складу, були розрізненими і не складали єдиного комплексу (пристроїв) для технічного вирішення поставлених завдань:
- при різних температурах навколишнього повітря обмежити вплив на регулювання повітряної стрілки від різної зміни нахилу струн, особливо істотним в тих випадках, коли відстані від стрілки до середніх або жорстких анкеровок віток контактних дротів, створюючих стрілку, значно відрізняються один від одного і коли конструктивна висота контактних підвісок невелика;
- при різних температурах навколишнього повітря обмежити вплив на регулювання повітряної стрілки від зміни стріл провисання несучих тросів, якщо останні виконані з різного матеріалу (температурний коефіцієнт лінійного розширення мідних несучих тросів марки М на 27,8% більше біметалічних марки ПБСМ);
- забезпечити максимальні рівності підйому контактних проводів з’єднуючих колій в місці підхоплення при підході до нього струмо-приймача по будь-якій колії з мінімальним зниженням еластичності контактних підвісок в зоні підхоплення.
5.3 Допустима різниця подйомів контактних проводів не повинна перевищувати 60 мм при проході спарки з двох електровозів при трьох піднятих струмоприймачах із зимовими статичними характеристиками.
При різниці підйомів контактних проводів більше 60 мм взаємодії з контактною мережею на повітряних стрілках має ударний харектер, досить небезпечний як для струмоприймачів, так і для контактної мережі.
5.4 Технічним рішенням першої задачі є установка ковзних струн з обов’язковою установкою повзуна не на несучому тросі, а на контактному проводі.
Технічним рішенням другої задачі є закріплення струн не на несучих тросах, а на додатковому жорсткому поперечному з’єднані між несучими тросами.
Технічним рішенням третьої задачі, найбільш складної, можуть служити жорсткі розпірки, що встановлюються на контактних проводах і що кріпляться до загального важеля, шарнірно закріпленого на жорсткому поперечному з’єднані між несучими тросами підвісок, створюючих повітряну стрілку. Жорсткі розпірки в даному випадку замінюють подвійні вертикальні струни. Для виключення жорстких точок на контактних проводах і збереження еластичності підвісок на іншому плечі важеля встановлюється противага, яка компенсує вагу контактних проводів, розпірок, зажимів і ін.
5.5 Найбільш близьким по комплексному вирішенню завдань, що складаються, в даний час є “Устройство одновременного подъема контактных проводов на воздушных стрелках”, запропонованого і розробленого Свердловською залізницею спільно з інститутом “Трансэлектропроект”.
Вказаний пристрій розраховано на конструктивну висоту контактних підвісок в місці установки до 1500 мм з противагою, що створює обертальний момент до 15 Нм. При установці пристрою на підвісках з конструктивною висотою, що знаходиться в області установки ковзних струн (рис. 3.6) на несучих тросах додатково ставляться направляючі надставки висотою 500 мм, а вже до них кріпиться поворотний балансир з жорсткими розпірками. Таке штучне збільшення довжини жорстких розпірок і виведення пристрою з області установки ковзних струн лише частково відповідає вимогам першої задачі. В окремих випадках, коли відстані від стрілки до середніх або жорстких анкеровок гілок контактних проводів, створюючих стрілку, значно відрізняються один від одного, в зоні підхоплення можуть виникнути перепади висот контактного проводу до 50 мм.
5.6 Не повною мірою вирішено питання рівності підйому контактних проводів з’єднуючих колій в місці підхоплення на повітряних стрілках, утворених одинарним і подвійними контактними проводами. Важіль балансира приварюється по центру пристрою, що на таких стрілках приводить до неминучого перекосу осі пристрою і нерівномірного підйому контактних проводів, причому, чим більший тиск, тим більший перекіс.