Ця сторінка доступна тільки для обраних
5. ВИМОГИ  БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.Аварійні ситуації можуть бути виробничого характеру, а також виникати під дією несприятливих атмосферних умов (дощу, вітру, урагану та ін.).

5.2. При виявленні ушкодженої ізоляції штанг чи ізоляторів на установці типу МОГ необхідно негайно припинити роботу, виконати ремонт і провести позачергові електричні випробування.

5.3. При виникненні пожежі необхідно припинити роботу і розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння, діючи у відповідності з вимогами інструкції з пожежної безпеки підприємства.

5.4.Якщо погасити пожежу своїми силами неможливо, потрібно негайно викликати найближчу пожежну бригаду за телефонами: 0-101, 155 або 2-72-14.

5.5. Якщо під час виконання робіт стався нещасний випадок, працівник зобов’язаний зберегти обстановку та обладнання в робочій зоні у такому стані, в якому вони були на мо­мент події (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю оточуючих і не призведе до більш тяжких наслідків), а та­кож інформувати про подію старшого енергодиспетчера або іншу відповідальну особу підприємства та керуватися його вказівками.

5.6. У разі виникнення нещасного випадку дотримуватися наступного порядку надання  першої медичної допомоги до прибуття лікаря:

  • усунути вплив на організм шкідливих чинників, що загрожують здоров’ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, загасити одяг, який горить, тощо);
  • визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його рятування;
  • виконати необхідні заходи щодо рятування постраждалого у порядку терміновості (відстановити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку тощо);
  • підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;
  • викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.

 

Надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом.

Термін «електротравма» – це місцеві і загальні пошкодження, що виникають у результаті впливу електричного струму великої сили або розряду атмосферної електрики (блискавки).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, при можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

Найбільш ефективним способом штучного дихання є спосіб «з рота в рот» та «з рота у ніс», тому що при цьому забезпечується надходження достатнього обсягу повітря в легені потерпілого.

Крім розширення грудної клітки, гарним показником ефективності штучного дихання може слугувати порозовіння шкірних покривів, а так само вихід хворого з несвідомого стану і появи в нього самостійного подиху.

Показником до проведення реанімаційних заходів є зупинка серцевої діяльності, для якої характерне сполучення наступних ознак: поява блідості, втрата свідомості, відсутність пульсу, припинення дихання чи судорожні неправильні вдихи.

Якщо допомогу надає одна людина, вона розташовується збоку від потерпілого і нахилившись, робить два швидких енергійних дихальних рухів.

Руки при натисненні повинні бути випрямлені  в ліктьових суглобах.

Натискання варто робити швидкими поштовхами так, щоб зміщати грудну клітку на 4-5 см, тривалість натискання не більш 0,5 сек., інтервалом між окремими натисканнями 0,5 сек. В паузах, руки з грудей не знімають, пальці залишаються прямими, руки випрямлені. Якщо реанімацію проводить одна людина, то на кожні два дихальні рухи вона робить 15 натискань. За 1 хвилину необхідно зробити не менше ніж 60 натискань і 12 дихальних рухів, тобто виконати 72 маніпуляцій, тому темп реанімаційних заходів повинен бути досить швидкий.

Якщо реанімаційні заходи виконуються правильно, шкірні покриви стають рожевими, зіниці звужуються, самостійний подих відновлюється. Реанімаційні заходи виконувати до приїзду швидкої медичної допомоги.

 

Надання домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням / відмороженням.

Переохолодження – загальний стан людини, коли на всю поверхню тіла впливає холод, а температура тіла при цьому падає нижче 35°C. Відмороження – ушкодження тканин організму з розвитком місцевих та системних змін під дією холоду.

Переохолодження/відмороження може виникнути при таких обставинах:

  • тривалий вплив холоду, вітру, підвищеної вологості на особу в тісному або мокрому взутті, нерухомому положенні;
  • незадовільний загальний стан постраждалого (хвороба, виснаження, алкогольне сп’яніння, крововтрата тощо).

При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

II ступінь  –  у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

III ступінь  –  омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації  –  охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

IV ступінь  –  поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:

  • переконатися у відсутності небезпеки;
  • провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
  • викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
  • якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати  проведення серцево-легеневої реанімації;
  • при можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);
  • якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;
  • накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;
  • забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;
  • якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;
  • накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;
  • забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

 

Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок.

Перелом кісток кінцівки – часткове або повне порушення цілісності кістки, викликане впливом на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення.

Відкритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покровів у проекції перелому.

Закритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки без пошкодження шкірних покровів у проекції перелому.

Іммобілізація (знерухомлення) – фіксація перелому кістки шляхом використання стандартних шин чи імпровізованих засобів.

Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому; кровотеча з рани; біль в області рани; порушення функції ушкодженої кінцівки; неприродне положення кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці; крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.

Ознаки закритого перелому кісток кінцівки: неприродне положення кінцівки; біль в області рани/деформації кінцівки; патологічна рухливість в кінцівці; крепітація (хрускіт) в місці перелому; гематома в області перелому (збільшення кінцівки в об’ємі); порушення функцій ушкодженої кінцівки.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

  • розрізати одяг над раною;
  • накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;
  • допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);
  • іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;
  • вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
  • забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

  • допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);
  • іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;
  • вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
  • забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

 

Надання домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Термін «кровотеча» – це витікання крові із кровоносних судин при порушенні їхньої цілісності.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

   1) переконатися у відсутності небезпеки;

   2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

   3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

   4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

   5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

  • одягнути медичні рукавички;
  • надати кінцівці підвищеного положення;
  • накласти на рану чисту, стерильну серветку;
  • накласти на рану бинтову пов’язку;
  • при необхідності надати постраждалому протишокове положення;
  • вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
  • забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

   6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

одягнути медичні рукавички;

  • накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;
  • надати кінцівці підвищеного положення;
  • якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;
  • якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;
  • надати постраждалому протишокове положення;
  • вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
  • забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

   7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

  • одягнути медичні рукавички;
  • накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;
  • надати кінцівці підвищеного положення;
  • якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;
  • надати постраждалому протишокове положення;
  • вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
  • забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;  

8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей.

Термін «пошкодженнях очей» – це вплив на орган зору різних пошкоджуючих факторів, що може викликати порушення його функції або втрату зору.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) допомогти постраждалому зайняти найбільш зручне положення;

5) при потраплянні в очі дрібних сторонніх тіл, наприклад бруду, піску, дерев’яних, металевих стружок, постраждалий може відчувати сильний біль і не в змозі відкрити очі в такому випадку:

  • попросити постраждалого покліпати;
  • обережно промити око теплою проточною водою;
  • прикрити око чистою, стерильною серветкою, яку закріпити лейкопластиром;
  • при пошкодженні очей та наявності стороннього предмета:
  • не видаляти сторонній предмет;
  • накласти чисту стерильну серветку на око навколо предмета, закріпити лейкопластиром, слід накладати пов’язку одночасно на два ока;

7) при потраплянні в очі хімічних розчинів промивати очі теплою проточною водою до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо з очного яблука відбувається витік рідини, не промивати та не накладати пов’язки, не тиснути на очі з метою зупинки кровотечі. Постраждалому надати зручного положення;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.