13.ДІЕЛЕКТРИЧНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ
13.1. Діелектричні рукавички
13.1.1. В електроустановках напругою до 1000 В включно як основний, а в електроустановках напругою понад 1000 В як додатковий електрозахисний засіб для захисту від торкання руками до частин електроустановки, що перебувають під напругою, необхідно застосовувати такі діелектричні рукавички: безшовні, виготовлені з натурального латексу (ревультексу), або із швом, виготовлені з листової гуми.
13.1.2. Довжина діелектричних рукавичок повинна бути не менше 350 мм, а їхній розмір повинен давати змогу надягати під них вовняні або бавовняні рукавички – для захисту рук від холоду. Ширина діелектричних рукавичок по нижньому краю повинна дозволяти натягувати їх на рукава верхнього одягу.
13.2. Спеціальне діелектричне взуття
13.2.1. Під час виконання робіт в закритих, а у разі відсутності опадів – у відкритих електроустановках як додатковий електрозахисний засіб необхідно застосовувати спеціальне діелектричне взуття, виготовлене згідно з вимогами ГОСТ 13385, а також діелектричні калоші.
13.2.2. За захисними властивостями діелектричне взуття повинне мати таке маркування:
– Ен – гумові клеєні калоші, сапоги гумові та з полівінілхлориду – для захисту від напруги до 1000 В;
– Ев – гумові клеєні формові боти та гумові формові калоші – для захисту від напруги понад 1000 В.
13.2.3. Конструктивно спеціальне діелектричне взуття повинно виготовлятись з гумового верху, гумової рифленої підошви, текстильної підкладки і внутрішніх підсилювальних деталей.
Боти повинні мати закоти. Формові боти можуть бути без підкладки.
Висота ботів повинна бути не менше 160 мм.
13.3. Гумові діелектричні килими та ізолювальні підставки
13.3.1. В електроустановках напругою до 1000 В і більше як додатковий електрозахисний засіб необхідно застосовувати гумові діелектричні килими та ізолювальні підставки.
Гумові діелектричні килими необхідно використовувати в закритих електроустановках усіх класів напруг, крім електроустановок, розміщених в сирих приміщеннях, а також таких, що підлягають впливу забруднення, а в електроустановках, розміщених просто неба, – тільки в суху погоду.
Ізолювальні підставки необхідно використовувати в сирих та забруднених приміщеннях.
13.3.2. Гумові діелектричні килими згідно з вимогами ГОСТ 4997 повинні виготовлятись, залежно від призначення і умов експлуатації, таких двох груп:
– перша група – звичайного виконання – для виконання робіт за температур від мінус 15 °С до плюс 40 °С;
– друга група – мастилобензостійкі – для виконання робіт за температур від мінус 50 °С до плюс 80 °С.
13.3.3. Рекомендується застосовувати однокольорові гумові діелектричні килими з рифленою лицьовою поверхнею розмірами не менше 500×500 мм.
13.3.4. В електроустановках рекомендується застосовувати ізолювальні підставки, що складаються з настилу, який кріпиться на опорних ізоляторах заввишки не менше 70 мм.
Рекомендується застосовувати ізолятори типу СН-6, що випускаються спеціально для виготовлення таких підставок.
13.3.5. Настили розмірами не менше 500×500 мм необхідно виготовляти з дерев’яних планок без сучків, виструганих з добре висушеного дерева або електроізоляційних матеріалів з аналогічними механічними властивостями. Шпарини між планками не повинні перевищувати 30 мм. Не рекомендується використовувати суцільні настили тому, що вони перешкоджають перевірці випадкового шунтування ізоляторів. Настили необхідно пофарбувати з усіх боків.
13.3.6. Ізолювальні підставки повинні бути міцними і стійкими. У разі застосування знімних ізоляторів, з’єднання їх з настилом повинно унеможливлювати сковзання настилу.
Краї настилу не повинні виступати за опорну поверхню ізоляторів – для унеможливлення перекидання ізолювальної підставки.
13.4. Захисні огородження, щити (ширми), ізолювальні накладки та ковпаки
13.4.1. В електроустановках для запобігання випадковому наближенню і торканню до струмовідних частин, що перебувають під напругою і розміщені поблизу місця виконання робіт, необхідно застосовувати захисні огородження таких типів:
– щити (ширми) – для тимчасового обгородження струмовідних частин, що перебувають під напругою до і понад 1000 В;
– ізолювальні накладки – у разі неможливості обгородити робоче місце щитами; для запобігання випадковому доторканню до струмовідних частин – в електроустановках до 20 кВ включно; для запобігання помилковому увімкненню рубильників – в електроустановках до 1000 В;
– ізолювальні ковпаки – в електроустановках до 10 кВ, конструкція яких за умовами електробезпеки унеможливлює накладання переносних захисних заземлень під час проведення ремонтів, випробувань, визначення місць пошкодження.
13.4.2. Щити повинні виготовлятись з дотриманням таких вимог:
– матеріалом щитів повинно слугувати сухе дерево, просочене оліфою і пофарбоване безколірним лаком, або електроізоляційний матеріал – без застосування металевих кріпильних деталей;
– поверхня щитів повинна бути: суцільною – для відгородження працівників від випадкового наближення до струмовідних частин, що перебувають під напругою; гратчастою – для відгородження входу в комірки, камери, проходи тощо;
– конструкція щитів повинна бути міцною і зручною, що унеможливлює жолоблення і перекидання їх, а маса – такою, щоб щит міг переносити один працівник;
– висота щита повинна бути не менше 1,7 м, а відстань від нижнього ребра до підлоги – не більше 10 см.
13.4.3. Ізолювальні накладки повинні виготовлятись з дотриманням таких вимог:
– матеріал накладок, залежно від призначення і класу напруги, повинен бути: твердим електроізоляційним (склопластик, гетинакс тощо) – для накладок, що застосовуються в електроустановках до 20 кВ включно; гнучким (діелектрична гума тощо) – для накладок, що застосовуються в електроустановках до 1000 В включно для закривання струмовідних частин під час виконання робіт без знімання напруги (під напругою);
– конструкція і розміри накладок повинні бути такими, щоб струмовідні частини закривались ними повністю.
13.4.4. Ізолювальні ковпаки повинні виготовлятись з дотриманням таких вимог:
– матеріал ізолювальних ковпаків повинен мати стійкі діелектричні властивості (діелектрична гума, пластик, склопластик або інші подібні електроізоляційні матеріали);
– конструкція ковпаків повинна передбачати на торцевому боці хомут для фіксації ковпака на робочій частині оперативної штанги у разі його установлювання (знімання).
13.4.5. Для електроустановок напругою до 10 кВ необхідно виготовляти ковпаки з метою їх установлення:
– на жилах вимкнених кабелів, розташованих поблизу струмовідних частин, що перебувають під напругою;
– на вимкнених ножах однополюсних роз’єднувачів на збірках з вертикальним розташуванням фаз;
– на однополюсних і триполюсних роз’єднувачах.
13.5. Інструмент з ізолювальними рукоятками
13.5.1. Для виконання робіт в електроустановках до 1000 В як основний електрозахисний засіб слід застосовувати слюсарно-монтажний інструмент (СМІ) з ізолювальними рукоятками, до складу якого входять: гайкові, рожкові і розвідні ключі, плоскогубці, пасатижі, бокові і торцеві кусачки, викрутки, монтерські нескладані ножі тощо.
13.5.2. В електроустановках до 1000 В дозволяється застосовувати інструмент з ізолювальними рукоятками, виготовлений згідно з вимогами ГОСТ 11516 або на який нанесено ізоляційне покриття у відповідності з ДСТУ 3646.
13.5.3. Інструмент з ізолювальними рукоятками повинен виготовлятись з дотриманням таких вимог:
– ізолювальні рукоятки інструменту повинні виготовлятись у вигляді діелектричних чохлів, що надягаються на ручки інструменту, або незнімного одно- двошарового покриття з матеріалу, який наносять способом лиття під тиском, занурюванням тощо;
– ізоляція інструменту повинна бути вологостійкою, мастилобензостійкою, некрихкою та неслизькою;
– форма і рифлення поверхні ізолювальних рукояток повинні забезпечувати зручність в користуванні інструментом;
– з’єднання ізоляції з інструментом повинно бути міцним, а також таким, що унеможливлює взаємне поздовжнє переміщування і провертання ізоляції та інструменту під час виконання робіт;
– ізоляція інструменту повинна покривати всю рукоятку і мати довжину не менше 100 мм до середини обмежувального упора; для інструментів, що застосовуються тільки в колах вторинної комутації, допускається така довжина рукоятки, яка забезпечує зручність в користуванні;
– упор інструменту не повинен мати гострих граней і країв, і його висота повинна бути не менше 10 мм, товщина – не менше 3 мм; висота упора ручок викруток – не менше 5 мм; товщина першого шару (в тому числі у разі одношарової ізоляції) – не менше 1 мм. Максимальна товщина (в тому числі і у разі двошарової ізоляції) повинна бути 2 мм;
– ізоляція стрижнів викруток повинна закінчуватись на початку лопатки;
– кожний шар двошарового ізоляційного покриття інструменту повинен мати своє забарвлення.