20. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЕЛЕКТРОЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ
20.1. Загальні положення
20.1.1. Всі електричні випробування електрозахисних засобів (далі – засобів захисту) з використанням підвищеної напруги повинні проводити спеціально навчені працівники.
20.1.2. Кожний засіб захисту перед проведенням випробувань необхідно оглянути – з метою перевірки розмірів, справності, комплектності, стану ізоляційної поверхні, наявності номера.
20.1.3. Експлуатаційні випробування засобів захисту необхідно проводити напругою змінного струму частотою 50 Гц за таких умов:
– температура повітря повинна бути плюс 25 ± 10 ºС;
– швидкість підвищення напруги до 1/3 випробної може бути довільною, проте подальше її підвищення повинно бути плавним і швидким, але таким, що за напруги більше 3/4 випробної, повинна забезпечуватись можливість слідкувати за показами вимірювального приладу. Після досягнення потрібного значення напруги необхідно витримати тривалість випробування, а потім напругу швидко знизити до нуля або, по досягненні її значення, що не перевищує 1/3 випробної, зняти напругу згідно з вимогами ГОСТ 1516.2. Похибка експлуатаційних випробувань не повинна перевищувати приведену похибку високовольтної випробної установки, яка атестована в установленому порядку;
– під час проведення випробувань засобів захисту підвищену випробну напругу необхідно прикладати до ізолювальної частини засобу захисту згідно з методикою випробувань. За відсутності відповідного джерела напруги, необхідного для проведення випробувань ізолювального електрозахисного засобу в цілому, допускається проводити випробування його по частинах, поділивши ізолювальну частину засобу захисту не більше як на 4 ділянки, до яких повинна прикладатись частина повної випробної напруги, яка повинна бути пропорційна довжині і збільшена на 20 %;
– тривалість прикладання повної випробної напруги до засобу захисту повинна становити: 60 с – для ізоляції з гуми, фарфору і деяких видів негігроскопічних матеріалів, таких як склопластик; 300 с – для ізоляції з твердих органічних матеріалів, таких як бакеліт.
20.1.4. В процесі експлуатації допускається проводити випробування засобів захисту з гуми випробною напругою постійного струму зі значенням, яке повинно в 2,5 рази перевищувати значення випробної напруги змінного струму. Струм, що протікає через виріб, у цьому разі не нормується.
Тривалість проведення таких випробувань залишається тією самою, що й у разі проведення випробувань напругою змінного струму.
20.1.5. Основні засоби захисту повинні проходити випробовування напругою:
– 3-кратною лінійною, але не менше 40 кВ – засоби захисту, що застосовуються в електроустановках напругою від 1 до 35 кВ включно;
– 3-кратною фазною – засоби захисту, що застосовуються в електроустановках напругою 110 кВ і більше.
20.1.6. Додаткові засоби захисту повинні проходити електричні експлуатаційні випробування за нормами і термінами, наведеними в додатку 10 до цих Правил, а також приймально-здавальні випробування – за нормами, наведеними в додатку 12 до цих Правил.
20.1.7. Пробій, перекриття по поверхні і поверхневі розряди необхідно визначати за показами вимірювальних приладів і візуально.
20.1.8. Струми, що протікають через засоби захисту під час проведення випробувань, повинні нормуватись для покажчиків напруги до 1000 В, засобів захисту з гуми та ізолювальних засобів для ВРПН.
20.1.9. Засоби захисту з твердих органічних матеріалів відразу після закінчення випробувань необхідно перевірити на відсутність місцевих нагрівань, які можуть бути спричинені діелектричними втратами.
20.1.10. У разі виникнення пробою, перекриття по поверхні, поверхневих розрядів, збільшення протікання струмів через засоби захисту до значень, які перевищують нормовані, а також за наявності місцевих нагрівань від електричних втрат засіб захисту бракують і вилучають з експлуатації.