2.9 Ізолятори і ізолюючі вставки
2.9.1 Всі ізолятори і ізолюючі вставки, які поступають в дистанцію електропостачання від підприємств-виробників, повинні пройти вхідний контроль якості перед встановленням в експлуатацію, перед передачею підрядним монтажним організаціям при новому будівництві, реконструкції та відновленні або капітальному ремонті, а також перед закладкою в незнижуваний запас.
При вхідному контролі перевіряють наявність супровідної документації, сертифіката якості або паспорта, комплектність поставки і відповідність замовленню (договору), стан пакування, відповідність його вимогам стандартів або технічних умов, роблять візуальний огляд стану ізоляційних деталей, арматур і його захисного покриття, якості зборки.
Фарфорові тарілчасті та багатоелементні (збірні) ізолятори, крім того, піддають електричним випробуванням і вимірам.
Ізолятори, що перебувають у незнижуваному запасі районів контактної мережі і дистанцій електропостачання, повинні піддаватися електричним випробуванням і вимірам не рідше, ніж 1 раз в 5 років.
Електричним випробуванням, вимірам і маркуванню не підлягають скляні, полімерні і стержневі фарфорові ізолятори.
2.9.2 Ізолятори і ізолюючі вставки контактної мережі та ПЛ перед встановленням необхідно оглядати і очищати від забруднення.
Не допускаються до монтажу і заміняються в процесі експлуатації ізолятори, що мають наступні дефекти:
в окінцьовувачах – тріщини, хитання, сповзання або провертання їх у закладенні, видиме скривлення (неспіввісність) деталей, відсутність або порушення вологостійкого покриття цементного шва, пошкодження антикорозійного покриття або видимі сліди корозії на ньому;
у фарфорі — відколи ребер у прохідних, опорних стрижневих ізоляторів більше 60 мм довжиною і 5 мм глибиною, у підвісних — відколи загальною площею більше 300 мм2 і такі ж величини відколу у стрижневих ізоляторів, якщо вони знаходяться ближче 10 мм від місця спряження ребер з основним тілом ізолятора. У всіх типів ізоляторів – глибокі подряпини довжиною більше 25 мм або видимі тріщини, опіки дугою, розкриті пузирі або інші пошкодження глазурі;
у склі – тріщини, відколи, посічки, зморшки, складки, напливи, свищі, видимі внутрішні газові пузирі і сторонні включення, оплавлення дугою;
у полімерних чохлах (покриттях) – механічні пошкодження (надрізи, проколи, кратери), розгерметизація, сліди струмопровідних доріжок (треків) на довжині більше 1/3 шляху витоку струму;
стійке, що не піддається очищенню, забруднення більше 1/3 поверхні ізоляційних деталей з любого матеріалу;
корозія стрижня тарілчастого скляного або фарфорового ізолятора до діаметра 12 мм.
2.9.3 У процесі перевезення, монтажу і експлуатації не допускається:
кидати ізолятори;
наносити удари по ізоляторах і з’єднаним безпосередньо з ними деталям (фіксаторам, сідлам, анкерним штангам, деталям ізольованих консолей і іншим);
проводити механічну і термічну обробку арматур ізолятора, у тому числі приварку до неї яких-небудь елементів конструкції;
ставати персоналу безпосередньо на ізолятори;
проводити які-небудь дії із крутінням ізоляційної деталі ізолятора.
2.9.4 Повторне використання ізоляторів і ізолюючих вставок, що були в експлуатації, допускається після їх перевірки і випробувань відповідно до підпунктів 2.9.1 і 2.9.2 цих Правил. Проведення механічних випробувань ізоляторів не допускається.
2.9.5 Відстань від заземлених частин опорних пристроїв і штучних споруд до ізолюючих елементів повинна відповідати параметрам, наведеним у таблиці 2.9.1.
Таблиця 2.9.1
| Напруга контактної мережі або ПЛ, кВ | Відстань, мм, від заземлених частин до першого ізолюючого елемента або ребра ізолятора, що перебуває з боку, не менше | |
| напруги | заземлених частин | |
| 3 | 150 | 50 |
| 10(6) | 200 | 70 |
| 25 | 300 | 100 |
2.9.6 На дільницях постійного струму для продовження терміну служби рекомендується застосування фарфорових тарілчастих ізоляторів зі потовщеними стрижнями (антикорозійною втулкою). При горизонтальному розташуванні гірлянд тарілчасті ізолятори необхідно встановлювати шапкою до напруги.
Рекомендується в цих цілях у місцях з інтенсивною корозією встановлювати додатковий ізолятор у гірлянді.
2.9.7 Коефіцієнт запасу механічної міцності ізоляторів стосовно їх нормованої руйнівної сили повинен бути не менше 5,0 при середньому експлуатаційному навантаженні і 2,7 – при найбільшому робочому навантаженні.
У натяжних вузлах, коли сумарний натяг від проводів перевищує 14 кН (1400 кгс), встановлюють ізолятори класу 120. Допускається встановлення двох паралельно з’єднаних гірлянд ізоляторів класу 70.
Стрижневі (у тому числі полімерні) консольні ізолятори контактної мережі повинні витримувати руйнуючу механічну силу при розтягуванні не менше 100 кН, руйнуючий згинальний момент – не менше 8 кН, а фіксаторні ізолятори контактної мережі – руйнуючу механічну силу при розтягуванні не менше 70 кН, руйнуючий згинальний момент – не менше – 6 кН.
2.9.8 Не допускається застосування стержневих фарфорових ізоляторів:
у вузлах анкеровок несучих тросів, контактних проводів, підсилюючих, живлячих та відсмоктуючих ліній;
у поздовжніх несучих тросах;
у неробочих вітках контактних проводів;
у поперечних несучих тросах.
Дані ізолятори повинні замінятися у плановому порядку при реконструкції та модернізації.
2.9.9 Відхилення гірлянди підвісних ізоляторів від вертикалі уздовж колії не повинно перевищувати 15°.
2.9.10 Ізоляція контактної мережі змінного струму вибирається залежно від ступеня забруднення атмосфери (СЗА) у зоні розташування електрифікованої дільниці і довжини шляху витоку струму на ізоляції. Визначення СЗА проводиться залежно від характеристик джерел забруднення атмосфери, розташованих поблизу контактної мережі. Примірна характеристика дільниць залізниць по ступені забруднення атмосфери наведена в таблиці 2.9.2.
2.9.11 При забрудненні ізоляторів від різних джерел результуючу СЗА необхідно визначати по СЗА двох джерел відповідно до таблиці 2.9.3.
2.9.12 Нормована мінімальна довжина шляху витоку струму ізоляції, у тому числі сумарна тарілчастих ізоляторів, контактної мережі, живлячих і підсилюючих проводів змінного струму та ДПР 25 кВ залежно від СЗА наведена в таблиці 2.9.4.
2.9.13 За умовами вітростійкості контактної підвіски змінного струму і збереження її конструктивної висоти рекомендується в точках підвісу несучого тросу в районах з VI і VII результуючої СЗА застосовувати в гірляндах спеціальні тарілчасті брудостійкі ізолятори: двокрилі, сферичні і інші.
2.9.14 У поперечних несучих, верхніх і нижніх фіксуючих тросах ізольованих гнучких поперечин контактної мережі змінного струму довжина шляху витоку струму ізоляторів повинна відповідати таблиці 2.9.4.
2.9.15 У підвісних та врізних (крім анкерних) вузлах контактної мережі постійного струму незалежно від СЗА повинні застосовуватися ізолятори або гірлянди із двох тарілчастих ізоляторів із сумарною довжиною шляху витоку струму не менше 500 мм. На ізольованих гнучких поперечинах у місцях підвісу проводів, а також у місцях врізок у поперечні несучі, верхні і нижні фіксуючі троси необхідно встановлювати по два тарілчастих ізолятора. На дільницях зі швидкістю руху поїздів 161 – 200 км/год у контактних підвісках довжина шляху витоку струму повинна бути не менше 600 мм.
Дозволяється до відновлення і реконструкції експлуатація раніше випущених фарфорових ізоляторів 3 кВ із довжиною шляху витоку 450 мм.
2.9.16 При постійному струмі довжина шляху витоку струму полімерних ізоляторів повинна бути не менше 600 мм і в анкеровках не менше 800 мм.
2.9.17 В анкеровках проводів кількість тарілчастих ізоляторів повинна бути на одиницю більше, ніж у підтримуючих гірляндах.
При застосуванні в анкеровках стрижневих полімерних або багатоелементних збірних ізоляторів довжина шляху витоку струму приймається на ступінь більше розрахункової СЗА, але не більше 1500 мм.
Таблиця 2.9.2
| Ступінь забруднення атмосфери (СЗА) | Характеристика залізничних дільниць |
| IV | Дільниці зі швидкостями руху поїздів до 160 км/год, Місцевості із сильно солоними і дефлюючими ґрунтами або поблизу морів і соляних озер (до 1 км) зі середньосолоною водою (10 — 20 г/л) або на відстані від 1 до 5 км із сильно солоною водою (20 — 40 г/л). Поблизу місць (до 500 м): видобутку, постійного навантаження і вивантаження вугілля; виробництва цинку, алюмінію; ТЕС, що працюють на сланцях і вугіллі із зольністю вище 30 %; дільниці з перевезеннями у відкритому виді вугілля, сланцю, піску, щебенів організованими маршрутами |
| V | Дільниці зі швидкостями руху поїздів більше 160 км/год. Поблизу місць (до 500 м) виробництва, постійного навантаження і вивантаження цементу. Місцевості з дуже засоленими і дефлюючими ґрунтами або поблизу морів і солоних озер (до 1 км) із сильно солоною водою (20 — 40 г/л). У тунелях зі змішаною їздою на тепловозах і електровозах |
| VI | Поблизу місць (до 500 м) розташування підприємств нафтохімічної промисловості, постійного навантаження і вивантаження їх продукції. Місця постійної стоянки і зупинки працюючих тепловозів. У промислових центрах з інтенсивним виділенням смогу |
| VII | Поблизу місць (до 500 м) розташування градирень, підприємств хімічної промисловості і по виробництву рідких металів, постійного навантаження і вивантаження мінеральних добрив і продуктів хімічної промисловості |
Таблиця 2.9.3
| СЗА від першого джерела | Результуюча СЗА при СЗА від другого джерела | |||
| III | IV | V | VI | |
| III | III | IV | V | VI |
| IV | IV | V | VI | VII |
| V | V | VI | VII | VII |
| VI | VI | VII | VII | VII |
Таблиця 2.9.4
| Вид ізоляції | Мінімальна довжина шляху витоку струму для районів з результуючою СЗА, мм | ||||
| III | IV | V | VI | VII | |
| Підвісні і врізні (крім анкерних) стержневі ізолятори фарфорові, збірні, скляні або гірлянди із тарілчастих ізоляторів | 800 | 950 | 1100 | 1300 | 1500 |
| Ізолятори із гладкими полімерними захисними чохлами або покриттями | 750 | 800 | 900 | 1050 | 1200 |
| Полімерні ребристі ізолятори | – | 950 | 1100 | 1300 | 1500 |
Примітка.
- При новому будівництві, реконструкції і модернізації застосування полімерних ізоляторів із СЗА менше ІV забороняється.
- Незалежно від сумарної довжини шляху витоку струму в контактній мережі змінного струму необхідно застосовувати не менше чотирьох тарілчастих ізоляторів у гірлянді.
2.9.18 При застосуванні ізольованих консолей з додатковою ізоляцією в місцях підвісу несучого тросу і кріплення фіксатора на консолі, сумарна довжина шляху витоку струму рознесеної ізоляції повинна відповідати значенням, наведеним у таблиці 2.9.4 цих Правил для VII СЗА.
2.9.19 Для ізоляції відсмоктуючих ліній, проводів зворотного струму і екрануючих проводів багатопровідних систем у місцях підвісу і анкеровок проводів повинні застосовуватися одиничні ізолятори тарілчастого типу (фарфорові або із загартованого скла).
2.9.20 При новому будівництві, відновленні, реконструкції і капітальному ремонті на електрифікованих дільницях залізниць швидкісних, першої і другої категорій не повинні застосовуватися фарфорові тарілчасті ізолятори у вузлах контактної мережі постійного і змінного струму.
2.9.21 Замість фарфорових тарілчастих ізоляторів у вузлах контактної мережі необхідно застосовувати:
стрижневі фарфорові ізолятори у всіх вузлах, крім місць, зазначених у підпункті 2.9.8 цих Правил;
полімерні ізолятори всіх типів у зонах, підданих вандалізму, у штучних спорудах, в анкеровках всіх видів (крім суміщених), у поздовжніх проводах і вітках контактних проводів, що відходять, у перехідних опор ізолюючих спряжень анкерних ділянок;
тарілчасті ізолятори із загартованого скла в поперечних несучих тросах гнучких поперечин і в анкеровках всіх видів, крім місць, зазначених у підпункті 2.9.22 цих Правил.
2.9.22 Застосування скляних ізоляторів не рекомендується в районах з VI – VII СЗА, коли джерелом забруднення є фтористі з’єднання, поблизу (до 500 м) від зони підприємств чорної металургії і виробництва цементу, а також при накладенні промислових і сольових морських забруднень.
2.9.23 При новому будівництві, реконструкції і модернізації застосування полімерних ізоляторів «шашличного» типу забороняється.
2.9.24 Для підвіски проводів ПЛ 10 (6) кВ на залізобетонних і металевих опорах і конструкціях, заземлених на тягову рейку, необхідно застосовувати опорно-штирові ізолятори на напругу 10 кВ при дерев’яних кронштейнах (траверсах) або на напругу 20 кВ – при металевих кронштейнах. Підвіска проводів при металевих кронштейнах може виконуватись на гірлянді із двох підвісних ізоляторів тарілчастого типу.
На електрифікованих дільницях залізниць швидкісних, особливовантажонапружених і першої категорії рекомендується застосовувати тарілчасті ізолятори із загартованого скла, або опорні стрижневі ізолятори з фарфору або полімерів.
Опорні ізолятори для ПЛ 10 (6) кВ повинні мати довжину шляху витоку струму не менше 600 мм і руйнуючу механічну силу при стисканні не менше 40 кН.
2.9.25 Для підвіски проводів ПЛ 0,4 кВ, фазних і нульових, на залізобетонних і металевих опорах і конструкціях, заземлених на тягову рейку, необхідно застосовувати опорно-штирові ізолятори на напругу 10 кВ. До планової реконструкції та модернізації дозволяється застосовувати ізолятори до 1000 В.
2.9.26 Всі ізолятори, що застосовуються, повинні зберігатися штабелями в транспортній тарі в неопалюваному приміщенні, під навісом на рівній площадці або у вигляді підвішених гірлянд (шапкою догори), що виключає можливість скупчення води в площинах ізоляторів.