Е Ч К

2.11 Струни

2.11.1 Струни контактної підвіски повинні забезпечувати надійне еластичне кріплення контактних проводів до несучого троса або допоміжного проводу та можливість поздовжніх переміщень контактних проводів при змінах температури.

Відстань між кріпленнями струн на контактному проводі не повинне перевищувати 8 м при компенсованій підвісці і 10 м при напівкомпенсованій, а також при компенсованій підвісці з поліпшеними параметрами для швидкостей руху поїздів 161 – 200 км/год.

Подвійні контактні проводи компенсованих підвісок кріплять кожний на окремих струнах, розташованих у шаховому порядку з відстанню між суміжними струнами не більше 4 м, або на суміщених струнах із закріпленими на струнах скобами і відстанню 40 – 50 мм між струновими затискачами різних контактних проводів і з електричним з’єднувачем між струновими затискачами при електропровідних струнах. При суміщених ланкових струнах допускається їх кріплення безпосередньо до струнових затискачів.

Подвійні контактні проводи напівкомпенсованої підвіски кріплять на суміщених ланкових струнах. Нижні ланки суміщених ланкових струн повинні бути однакової довжини для кожного проводу.

2.11.2  Струни для підтримки контактного проводу і фіксаторів виготовляють із біметалевого сталемідного дроту діаметром 4 мм. Допускається застосування струн із двох дротів сталемідних або мідних діаметром не менше 2 мм,

Металеві струни контактної підвіски виконують не менше ніж із двох ланок, при цьому довжина нижньої ланки повинна бути 300 мм, а верхньої – не більше 600 мм.

2.11.3  На дільницях швидкісного руху поїздів (161 — 200 км/год) застосовують електропровідні струни із гнучкого мідного, легованого або бронзового проводу площею перерізу 16 мм² із припустимим механічним навантаженням не менше 1,5 кН (150 кгс), тривалим припустимим струмом не менше 125 А и кріпленням струн до струнових затискачів за допомогою окінцьовувачів, що забезпечують електричний контакт струн із проводами через затискач.

Довжини мірних (нерегульованих) струн для кожного прольоту і місця їх встановлення визначаються проектом. Межі допусків складають на довжину струни ± 2 мм і на відстань між струнами ± 30 мм.

Для заміни мірних струн необхідно застосовувати регульовані електропровідні струни з попереднім заміром фактичної відстані між несучим тросом і контактним проводом.

2.11.4  Нахил вертикальних струн уздовж напівкомпенсованої контактної підвіски повинен відповідати поздовжнім переміщенням контактного проводу щодо несучого троса внаслідок зміни температури. Значення цих переміщень залежно від відстані до середньої анкеровки наведені на рис. 2.11.1, а.

Мінімальну припустиму довжину вертикальної струни напівкомпенсованої підвіски визначають таким чином, щоб кут нахилу струни уздовж підвіски при крайніх розрахункових значеннях температури не перевищував 30° до вертикалі. При незабезпеченні поздовжніх переміщень проводів із цим кутом нахилу

необхідно застосовувати ковзні струни, що складаються із двох похилих струн, об’єднаних загальним пристроєм ковзання. Ковзні струни необхідно застосовувати на повітряних стрілках відповідно до підпункту 2.8.8 і при підвішуванні секційних ізоляторів відповідно до підпункту 2.10.9 цих Правил.

Рис. 2.11. 1 а,б. Поздовжні переміщення ΔL компенсованих проводів в анкерній ділянці залежно від відстані L до середньої анкеровки при різних відхиленнях температури повітря Δt, °C від середньорічної температури повітря району t_cp:

а — мідних, низьколегованих і бронзових; б — сталемідних і сталеалюмінієвих

2.11.5  Нахил струн поперек контактної підвіски до вертикалі не повинен перевищувати 20°. При більшому нахилі струни їх кріплять до струнових затискачів на контактному проводі спеціальними важелями косої підвіски.

2.11.6  Перші прийомні струни перед зоною проходу полоза струмоприймача під неробочою віткою контактного проводу на спряженнях і повітряних стрілках, біля врізних ізоляторів анкерного відходу контактного проводу по обидва боки і на повітряних стрілках відповідно до підпункту 2.8.8 цих Правил повинні бути подвійними.

2.11.7  Знос металевих струн не повинен перевищувати 30% їх повної площі перерізу.

З метою збільшення терміну служби струн у місцях зчленування ланок між собою і у струнових затискачах у петлі струн встановлюють мідні або полімерні (ізолюючі) коуші або застосовують двохвиткові петлі. У зчленуваннях ланок і затискачів з різних матеріалів необхідно встановлювати ізолюючі коуші.

При змінному струмі ізольовані ланки в струнах не допускаються, тому в струні може встановлюватися тільки один ізолюючий коуш, як правило, у петлі в струнового затискача.

2.11.8 Для забезпечення плавки ожеледі на неізолюючих спряженнях у металеві струни, які підтримують фіксатори і контактні проводи, врізають горішкові ізолятори.

2.11.9  Струни для підтримки фіксаторів у кривих ділянках колії радіусом менше 800 м, у зоні негабаритних штучних споруд, на повітряних стрілках, прийомних вітках неізолюючих спряжень і підтримуючі на мостах з їздою “по низу” необхідно кріпити до несучого троса двоболтовими затискачами.

2.11.10 Вертикальні струни на гнучких поперечинах між поперечно-несучими і верхнім фіксуючими тросами виготовляють зі сталемідних багатодротових проводів площею перерізу не менше 35 мм² або сталемідного дроту діаметром не менше 6 мм.

Вертикальні струни гнучкої поперечини розташовують перпендикулярно вісі колії. У кривих ділянках колії кріплення на поперечно-несучих тросах зміщують на 0,5 – 0,8 м від вісі колії в зовнішню сторону кривої.

2.11.11 Похилі (косі) струни, що підтримують основний стержень фіксатора, повинні бути навантажені і не мати видимої слабини (провисання).

Страхуючі струни на зворотних фіксаторах встановлюють без натягу.

2.11.12 На головних коліях перегонів і станцій при швидкості руху електрорухомого складу більше 70 км/год в опорних вузлах необхідно застосовувати ресорні струни з біметалевого сталемідного дроту діаметром 6 мм. На дільницях швидкісного руху поїздів (161-200 км/год) ресорні струни повинні бути із мідного або бронзового проводу площею перерізу 35 мм² і натягом у ньому 2,5 — 3,5 кН (250 — 350 кгс) з допуском ± 0,1 кН (10 кгс).

Галузь застосування ресорних і вертикальних струн зазначені в таблиці 2.11.1.

Вузли кріплення ресорних струн з біметалевого сталемідного дроту до несучого троса повинні бути шарнірними. Схеми ресорної струни наведені на рис. 2.11.2 (а, б).

2.11.13 Довжини ресорних струн наведені в таблиці 2.11.2.

Рис. 2.11. 2 а,б. Схеми ресорної струни контактної підвіски:

а — з одним або двома контактними проводами при суміщених струнах (кількість підресорних струн — дві); б — із двома контактними проводами на окремих струнах у шаховому порядку (кількість підресорних струн — чотири); 1 — несучий трос; 2 — контактний провід; 3 — ресорна струна; 4 — підресорна струна; 5 — вертикальна струна

Таблиця   2.11. 1

Таблиця   2.11.2

Примітки.

1. У чисельнику при швидкості руху поїздів до 160 км/год, у знаменнику – від 161 до 200 км/год.

2. При довжині прольоту 40 м і менше довжина ресорної струни у всіх випадках не повинна перевищувати 12 м.