2.17 Контактна мережа в штучних спорудах
2.17.1 У штучних спорудах повинні бути витримані встановлені відстані підвіски контактного проводу над рівнем верху головки рейки і частин контактної мережі, що перебувають під напругою, до заземлених частин споруди, наведені в підпунктах 2.2.1, 2.2.5 та 2.2.6 цих Правил.
Ухил контактного проводу (зниження висоти його підвіски) на підходах до штучної спорудия повинен відповідати положенням підпункту 2.2.2 цих Правил.
2.17.2 Ізолятори, що підтримують контактну підвіску в межах штучної споруди і перебувають в анкеровках на ці споруди, необхідно встановлювати в таких місцях, де виключається можливість протікання і влучення на ізолятори забруднених стоків при дощі та таненні снігу. У тунелях, які мають течу води, для запобігання перекриття ізоляторів встановлюють захисні екрани (парасольки) з полімерних матеріалів або по місцевих умовах інші пристрої, погоджені зі службою електропостачання залізниці.
2.17.3 Площа перерізу контактної підвіски в межах штучної споруди повинна дорівнювати площі перерізу на прилягаючих ділянках, для чого в необхідних випадках монтують обводи несучого троса або підсилюючих проводів. Обводи підвішують на штучній споруді поза зоною проходу струмоприймача. У спорудах зі стиснутими габаритами необхідно застосовувати контактну підвіску просторово-ромбічну або без несучого троса із двома контактними проводами.
2.17.4 Для попередження неприпустимого наближення контактного проводу при його віджимі струмоприймачем до заземлених елементів штучної споруди необхідно застосовувати ізольовані відбійники або обмежувачі підйому контактних проводів.
Відстані від контактного проводу до ізольованого відбійника повинні відповідати відстаням, наведеним у підпункті 2.2.6 цих Правил.
2.17.5 Конструкція кріплення підтримуючих і фіксуючих пристроїв контактної мережі на залізничних мостах і шляхопроводах повинна протистояти впливу вібрації, що виникає при проході рухомого складу.
У межах штучних споруд, підданих вібрації, не допускається застосування стержневих фарфорових ізоляторів. У цих штучних спорудах необхідно застосовувати полімерні ізолятори, а кріплення контактної підвіски виконувати безболтовою арматурою, яка передбачається проектом.
2.17.6 Вузли кріплення контактної підвіски в штучних спорудах повинні забезпечувати вільне переміщення компенсованих проводів при зміні температури. Підтримуючі струни при підході до штучних споруд і у їх межах при стиснутих габаритах повинні бути ковзні. Відстань між несучим тросом і контактним проводом, що перебувають під напругою, у середині прольоту повинна бути не менше 150 мм.
2.17.7 Заземлені вставки несучих тросів під штучними спорудами повинні бути виконані зі сталевого прокату із кріпленням безболтовою арматурою і прокладені відкрито.
2.17.8. На підходах до штучної споруди і у її межах, при швидкості руху поїздів 161 – 200 км/год виконання вимоги до якості струмознімання (вирівнювання еластичності контактної підвіски уздовж прольоту) здійснюють:
встановленням біля опорного вузла простих струн при довжині прольоту до 18 м;
встановленням вкорочених ресорних струн довжиною 12 м при довжині прольоту від 25 до 40 м;
переходом від простих струн до вкороченої ресорної струни на суміжних опорах у прольоті довжиною від 18 до 25 м;
переходом від опорного вузла з вкороченою ресорною струною до типового опорного вузла в найближчому до штучної споруди прольоті довжиною більше 40 м.
2.17.9 Контактну мережу в штучних спорудах, де не забезпечуються вимоги підпункту 2.17.1 цих Правил, за узгодженням з керівництвом залізниці до перебудови споруди заземлюють, по обидва боки монтують нейтральні вставки із застосуванням секційних ізоляторів, а пропуск поїздів здійснюють із опущеними струмоприймачами.