2.21 Тягові рейкові кола
2.21.1 На електрифікованих лініях тягове рейкове коло з’єднують із відсмоктуючими лініями, які підключають на тягових підстанціях постійного струму до «-» шини, а змінного струму – до заземленої фази «С».
Зворотне тягове рейкове коло повинно забезпечувати термічну стійкість при пропуску тягового струму і бути електрично безперервним. Забороняється включення в нього роз’єднувачів, вимикачів або інших апаратів.
Гранично-припустима величина асиметрії зворотнього тягового струму у двониткових рейкових колах повинна бути не більше 120 А при постійному струмі та не більше 12 А при змінному струмі.
2.21.2 Від кожної ділянки тягового рейкового кола повинен бути забезпечений двосторонній відвід тягового струму від електрорухомого складу і струмів коротких замикань шляхом з’єднання із суміжними та паралельними ділянками колій через електричні з’єднувачі (перемички), а у випадку неможливості забезпечення другого виходу струму повинні використатися в цих цілях обидві рейкові нитки.
2.21.3 На електрифікованих лініях неізольовані рейкові стики повинні мати приварні стикові електричні з’єднувачі з мідного проводу площею перерізу не менше 70 мм2 при постійному струмі і 50 мм2 — при змінному. Площа контакту в місці зварювання повинна бути не менше 250 мм2. Приварювання стикових з’єднувачів фартухового типу і з’єднувачів із циліндричною манжетою повинно виконуватись відповідно до вимог Технічної вказівки з приварки стикових рейкових з’єднувачів ЦП-0147. При застосуванні на стикових болтах тарілчастих пружин допускається при ремонті колії використання стиків із графітовим змащенням замість стикових електричних з’єднувачів не більше трьох місяців.
Допускається застосування електричних з’єднувачів з інших матеріалів за технічними вимогами, погодженими Головним управлінням колійного господарства, Головним управлінням електрифікації та електропостачання, Головним управлінням автоматики, телемеханіки та зв’язку Укрзалізниці.
Електричний опір рейкового стику на лініях постійного струму повинне бути: при довжині рейки 12,5 м не більше 3 м рейки (не більше 100 мкОм); при більшій довжині і на зрівнювальних рейках безстикової колії – 6 м рейки (не більше 200 мкОм).
2.21.4 На ділянках, обладнаних автоблокуванням або електричною централізацією із двонитковими рейковими колами, з’єднання тягових рейкових кіл кожної колії здійснюють колійними дросель-трансформаторами (вирівнюючими дроселями), а з однонитковими рейковими колами – електричними з’єднувачами.
Міжрейкові з’єднувачі встановлюють, крім того, на кожному стрілочному переводі.
2.21.5 Паралельне з’єднання колій забезпечується міжколійними з’єднувачами, які встановлюють між середніми точками колійних дросель-трансформаторів (вирівнюючих дроселів) у місцях приєднання відсмоктуючих ліній, при цьому довжина кола по обходу між цими з’єднувачами для сигнального струму повинна бути не менше 10 км. На багатоколійних дільницях між колійні з’єднувачі
встановлюються відповідно до вимог Норм технологічного проектування пристроїв автоматики і телемеханіки на залізничному транспорті України.
У всіх випадках приєднання до середніх точок дросель-трансформаторів відсмоктувальних проводів тягових підстанцій, робочих та інших заземлень і міжколійних перемичок сумарних опір обхідних ліній сигнальному струму у межах одного рейкового кола, утвореного зазначеними підключеннями, не повинен бути менше 5 Ом. На станціях з однонитковими рейковими колами міжколійні електричні з’єднувачі електротягових рейкових ниток встановлюють у горловинах станції, у місцях приєднання відсмоктуючих ліній і через кожні 400 м.
2.21.6 Електричні з’єднувачі повинні бути двопровідними з мідного проводу площею перерізу кожного не менше 70 мм2 при постійному струмі і 50 мм2 — при змінному. Їх прокладують ізольовано від земляного полотна та баласту. Допускається застосування сталемідних біметалічних проводів площею перерізу 120 мм2 при постійному струмі і 70 мм2 — при змінному.
2.21.7 З’єднувачі на електрифікованих коліях, де немає рейкових кіл автоблокування або електричної централізації, встановлюються: міжрейкові – через кожні 300 м, міжколійні – у місцях приєднання відсмоктуючих ліній і через кожні 600 м. Ці з’єднувачі виготовляють зі сталевого прутка діаметром не менше 12 мм при постійному струмі і не менше 10 мм при змінному струмі або сталевої смуги 40×5 мм і прокладають ізольовано від земляного полотна і баласту.
2.21.8 Колії парків відстою пасажирських поїздів з пунктами їх електрообігріву та колії електродепо повинні бути обладнані приварними стиковими з’єднувачами і мати в різних кінцях парку не менш двох міжколійних перемичок, що з’єднують їх безпосередньо або через інші станційні електрифіковані колії з тяговим рейковим колом головних колій. У парку відстою повинна бути, крім того, встановлена перемичка, що з’єднує рейки всіх колій парку відстою.
2.21.9 Рейки неелектрифікованих тупиків, що примикають, і під’їзних колій для зливу та наливу легкозаймистих і горючих рідин повинні бути ізольовані від тягового рейкового кола ізолюючими стиками, встановленими по два у кожне рейкове коло на такій відстані між ними, щоб виключалася можливість їх одночасного перекриття при подачі рухомого складу під злив або налив. При неможливості виконання цієї вимоги відстань між ізолюючими стиками повинна бути такою, щоб виключалася можливість їх перекриття рухомим складом при його стоянці в місці зливу та наливу.