Додаток №6
до Правил улаштування та технічного
обслуговування контактної мережі
електрифікованих залізниць
НОРМИ ДІАГНОСТИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ І ВИМІРЮВАНЬ ПРИСТРОЇВ КОНТАКТНОЇ МЕРЕЖІ
№ п/п | Найменування випробувань і вимірювань | Норми випробувань і вимірювань | Вказівки по проведенню |
1 | 2 | 3 | 4 |
1. Струмознімання та проводи | |||
1.1 | Діагностування параметрів контактної мережі з бальною оцінкою стану | Діагностування виконують вагоном-лабораторією контактної мережі і оцінюють стан контактної мережі по бальній системі | |
1.2 | Вимірювання зносу контактних проводів | Показники граничного зносу наведені в таблиці 2.4.1 цих Правил. Залежно від значення місцевого зносу повинен бути змінений натяг контактних проводів | Вимірювання виконують апаратурою вагона-лабораторії, ультразвуковим товщиноміром AT-1200 або ручним вимірювальним інструментом (мікрометром, штангенциркулем, вимірювальними скобами та іншими) |
1.3 | Діагностування на нагрів струмоведучих затискачів і контактів роз’єднувачів | Діагностування та оцінку стану виконують відповідно до заводських інструкцій на вимірювальну апаратуру | |
1.4 | Вимірювання статичних характеристик струмоприймачів електрорухомого складу | Характеристики струмоприймачів різних типів повинні відповідати даним, наведеним у таблиці 6.1.1 додатка №6.1 цих Правил | Вимірювання виконують після підйому струмоприймача без його розгойдування. Якщо температура -20°С и нижче, вимірюють на відкритому повітрі (поза приміщенням депо). Вимірювання виконують при плавному підйомі і опусканні струмоприймача в діапазоні робочої висоти через кожні 100 мм динамометром зі шкалою 250 — 500 Н та вимірювальною рейкою із ціною розподілу 100 мм |
1.5 | Випробування контактної підвіски підвищеним статичним натисканням | Контактна підвіска повинна забезпечувати безперешкодний прохід струмоприймача зі статичним еквівалентним натисканням 200 — 230 Н, а на швидкісних дільницях руху поїздів (161 — 200 км/ч) зі статичним еквівалентним натисканням 300 — 350 Н | Випробування виконують із окремим електровозом зі швидкістю не більше 70 км/год і спостереженням з оглядової вишки вагона-лабораторії, з кабіни другого електровоза або автомотриси при наявності провідного зв’язку між що спостерігачем та машиністом. Натискання перед об’їздом встановлюють пружинами одного струмоприймача або створюють двома-трьома струмоприймачами, розташованими на мінімально можливій відстані один від одного (еквівалентне натискання), і вимірюють динамометром зі шкалою до 500 Н |
1 | 2 | 3 | 4 |
2. Ізолятори | |||
2.1 | Вхідний контроль | ||
ізоляторів: | |||
2.1.1 | візуальний
огляд; |
Ізолятори бракують при наявності хоча б одного з дефектів, зазначених у підпункті 2.9.2 цих Правил | Візуальному огляду піддають кожен ізолятор партії, що надійшла |
2.1.2 | вимірювання опору фарфорових тарілчастих ізоляторів; | Опір ізоляції повинен бути не менше 300 МОм | Вимірюванням піддають всі ізолятори, що пройшли візуальний огляд. Вимірювання виконують мегаомметром на 2500 В, підключивши його виводи до обох закінцьовувачів |
2.1.3 | випробування підвищеною напругою фарфорових тарілчастих ізоляторів; | Ізолятор повинен витримуватися протягом 1 хвилини випробувальною напругою 50кВ промислової частоти | Випробуванням піддають 3 ізолятори з партії поставки. Випробування виконують апаратом високої напруги. Напруга прикладається між стержнем і шапкою ізолятора, піднімається і опускається плавно з будь-якою швидкістю. Дозволяється випробовувати одночасно кілька ізоляторів, з’єднаних паралельно. |
2.1.4 | Вимірювання тангенса кута діелектричних втрат (tgd) фарфорових тарілчастих ізоляторів | Величина tgd характеризує пористість фарфору і не повинна перевищувати значення 0,06 для ізоляторів типу ПФ6Б (ПМ-4,5), ПФ6В, ПФ70В, ПФ70Д та 0,08 для ізоляторів ПФ6А (П-4,5), ФТФ40, ПТФ70, ПФ70Ж, ФФ40А, СФ70А і ПФ70А | Вимірювання виконують приладом ИТП-1, високовольтним мостом в суху погоду при температурі +20°С. Ізолятор включають у високовольтне плече приладу. Вимірюванню піддають всі ізолятори, що пройшли вимірювання та випробування у відповідності з підпунктами 2.1.2 та 2.1.3 цього додатку |
Результати вхідного контролю оформлюють протоколом. Всі відбраковані відповідно до підпунктів 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 та 2.1.4 цього додатку ізолятори повертають разом з копією протоколу підприємству-виробнику для безоплатної заміни. При кількості відбракованих ізоляторів відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4 цього додатку більше 2% від всієї партії складають рекламацію на всю партію, яку повертають підприємству-виробнику для заміни | |||
2.2 | Діагностування фарфорових тарілчастих ізоляторів вимірювальними штангами: | Діагностування виконують при наявності напруги в контактній мережі, повітряній лінії (ПЛ) або лінії «два проводи-рейка» (ДПР) з встановленням на період вимірювань шунтуючої перемички на захисному пристрої в заземленні. Вимірювання виконують: ізоляторів контактної підвіски — з ізолюючої знімної вишки або ізольованої площадки автомотриси, а живлячих ліній, ПЛ і ДПР – безпосередньо з опор. | |
2.2.1 | контактної мережі та живлячих ліній постійного струму 3кВ; | Опір ізоляції повинен бути не менше 300 МОм, а струм витоку повинен бути менше 10 мкА | Торкаючись щупами штанги одночасно по обидві сторони кожного ізолятора по черзі, стежать за показаннями приладу. Якщо сусідній ізолятор дефектний, стрілка приладу буде йти за червону граничну відмітку і засвітиться лампочка-індикатор |
1 | 2 | 3 | 4 |
2.2.2 | контактної мережі, живлячих ліній і ДПР змінного струму 25 кВ; | Ізолятор вважається дефектним, якщо напруга на ньому дорівнює або менше значень, наведених у таблиці 6.1.2 додатка №6.1 цих Правил | Вимірювання виконують вимірювальною штангою ШВ-35, обладнаною спеціальною головкою. Торкаючись вилоподібними захватами штанги по обидві сторони ізолятора по черзі, обертанням рукоятки штанги по часовій стрілці зближають електроди на головці штанги до пробою повітряного проміжку між ними. У момент пробою фіксують на приладі значення напруги, що прикладається на ізолятор |
2.2.3 | ПЛ 35 кВ | Ізолятор вважається дефектним, якщо напруга на ньому дорівнює або менше значень, наведених у таблиці 6.1.3 додатка №6.1 цих Правил | Вимірювання виконують так само, як ізоляторів контактної мережі змінного струму відповідно до підпункту 2.2.2 цього додатку |
2.3 | Діагностування ізоляторів контактної мережі, живлячих ліній, ДПР 25 кВ і ПЛ 35кВ електронно-оптичним приладом | Ізолятор вважається дефектним, якщо на ньому зареєстровані часткові видимі поверхневі розряди | Діагностування виконують приладом типу Філін-3 або іншим із землі при наявності напруги в темний або похмурий час доби (при виключеному зовнішнім освітленні). Направляючи об’єктив приладу на ізолятор не менше ніж із двох позицій, спостерігають через окуляр за появою на ньому поверхневих часткових розрядів |
2.4 | Діагностування ізоляторів ПЛ 10 (6) і 35 кВ, контактної мережі, живлячих ліній і ДПР 25 кВ ультразвуковим дефектоскопом | Гірлянда ізоляторів вважається дефектною, якщо зареєстровано звуковий сигнал приладу, що підсилюється при наближенні його до діагностуємої гірлянди ізоляторів | Діагностування виконують дефектоскопом УД-8 із землі при наявності напруги. Переміщаючись уздовж лінії на відстані до об’єкта, що діагностується, не більше 20 м, по звуковому сигналу визначають місцезнаходження дефектної гірлянди ізоляторів |
3. Опори, фундаменти і підтримуючі конструкції | |||
3.1 | Вимірювання при вхідному контролі залізобетонних опор контактної мережі: | ||
3.1.1 | товщини захисного шару бетону; | Товщина захисного шару
бетону до арматур повинна бути не менше 16 мм |
Вимірювання виконують приладом ИЗС-10Н або ИК-1 у суху погоду при температурі повітря не менше +10°С у 5 — 6 точках по периметру перерізу на відстані 5 — 6 м від нижнього торця стійки. З отриманих значень береться мінімальне |
3.1.2 | міцності бетону і несучої здатності опор; | Для всіх видів стійок показник П1 повинен бути не більше 30 мкс для приладу УК-14ПМ і не більше 36 мкс для приладу УК-1401, а показник П2 — не більше 1,1 | Вимірювання виконують ультразвуковим приладом УК-14ПМ або УК-1401 в суху погоду при температурі повітря не менше +10°С. Вимірюванню піддають стійки опор, що перебували на зберіганні більше 15 років (перед їх встановленням). |
Порядок вимірювань та оцінка результатів викладені в заводській інструкції до приладу та у додатку 3 Вказівок з технічного обслуговування і ремонту опорних конструкцій контактної мережі | |||
3.1.3 | електричного опору між закладними деталями та арматурою | Електричний опір повинен бути не менше 10 кОм | Вимірювання виконують мегаомметром на 500 В між випуском дроту робочої арматури у вершині опори та закладними деталями для кріплення консолей і кронштейнів. Вимірювання проводять у суху погоду при очищених від забруднення ізолюючих втулках |
3.2 | Вимірювання габариту опор | Габарит опор повинен відповідати проектному. Зміни убік зменшення не допускаються, а убік збільшення не більше 100 мм на дільницях швидкісного руху поїздів (161 — 200 км/год) і 150 мм на інших дільницях | Вимірювання виконують за допомогою неметалевої рулетки або вимірювальної рейки на рівні головок рейок від вісі колії до внутрішнього краю опори або грані фундаменту. |
3.3 | Перевірка положення рівня головки рейки (РГР) щодо репера | Зміни положення РГР повинні задовольняти вимогам Спеціальної реперної системи контролю стану залізничної колії в профілі і плані | Перевірку виконують разом із представником дистанції колії (ПЧ) на дільницях, обладнаних реперною системою. Форма реєстрації контрольованих геометричних параметрів колії наведена в таблиці 6.1.4 додатку № 6.1 цих Правил |
1 | 2 | 3 | 4 |
3.4 | Оцінка ступеня корозійної активності ґрунту стосовно сталевих арматур залізобетонних опор (фундаментів) | Ступінь корозійної активності ґрунту визначається за даними вимірювань відповідно до таблиці 6.1.5 додатку № 6.1 до цих Правил | Вимірювання виконують на ділянках постійного струму приладом МС-07 (08), який приєднують до чотирьох електродів, розташованих паралельно вісі колії на відстані «а» один від одного 7 — 8 м (подвійна величина заглиблення опори). По заміряному опору R визначають питомий опір ґрунту ρ по формулі ρ = π×a×R. Найменший питомий опір ґрунту протягом року для опор контактної мережі визначають множенням ρ на К = 0,57. При вимірюванні струмові клеми приладу приєднують до крайніх (зовнішніх) електродів, потенційні клеми — до середніх електродів |
3.5 | Діагностування стану та обстеження опор контактної мережі і фундаментів | Діагностування та обстеження виконують відповідно до вимог Вказівок з технічного обслуговування і ремонту опорних конструкцій контактної мережі | |
3.6 | Вимірювання ступеня загнивання дерев’яних опор (приставок) | Діаметр здорової частини деревини повинен бути не менше 75 % від проектного | Перед вимірюваннм стійку (приставку) відкопують на глибину 0,3 — 0,4 м, виявляють поверхневі кругові або локальні місця загнивання в підземній або надземній частинах. У стійок із приставками огляду піддають також місця в зоні кріплень (бандажів). У місцях виявленого загнивання вимірюють рулеткою коло стійки (приставки). Шляхом вдавлення голки приладу ПД-1 або щупа (шила) довжиною 100 — 110 мм із кроком через 5 мм вимірюють у трьох точках по колу глибину загнивання. За результатами вимірювань визначають середній діаметр здорової частини деревини |
4. Заземлюючі пристрої | |||
4.1 | Вимірювання опору кола заземлення опор контактної мережі | Вимірювання виконують відповідно до вимог Вказівок з технічного обслуговування і ремонту опорних конструкцій контактної мережі | |
4.2 | Вимірювання з перевіркою справності іскрового проміжку (ІП) | Відхилення стрілки приладу від нуля вліво або вправо вказує про справність ІП | Вимірювання виконують високоомним вольтметром (відповідного роду струму) зі шкалою 20 — 100 В з нульовим розподілом у середині, що підключають паралельно ІП. Якщо стрілка приладу не відхиляється, необхідно дочекатися проходження поїзда по колії, на яку заземлена опора |
4.3 | Вимірювання з перевіркою справності діодного заземлювача ДЗ | Опір ДЗ повинен бути в прямому напрямку рівним нулю, а у зворотному — не менше 100 кОм | Вимірювання виконують ме-гаометром M 1101 на 500 В перед встановленням ДЗ і в експлуатації при від’єднаному від ДЗ провіднику, що йде до рейкового кола. Опір вимірюють при підключенні «+» мегаометра до катода ДЗ (з боку рейки), а «-» — до анода (з боку групового заземлення), а потім при зміні полярності на зворотну. Якщо опір при зворотній полярності менше 100 кОм, перевіряють кожен вентиль окремо та у випадку їхньої справності перевіряють опір ізоляції між корпусом ДЗ і прохідним стержнем (при від’єднаних від нього гнучких виводах вентилів) |
1 | 2 | 3 | 4 |
4.6 | Вимірювання опору заземлюючих пристроїв комплектних трансформаторних підстанцій (КТП) 10 (6), 35 кВ і ДПР 25 кВ | Результати вимірювань зіставляють із попередніми вимірюваннями. Результати вимірювань опори не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 6.1.9 додатку № 6.1 до цих Правил | Вимірювання виконують у суху погоду приладами Ф 416, Ф 4103 (М 416) або іншими при відключеному КТП від живлячої ПЛ, а в КТП 25 кВ, крім того, при від’єднаному від рейки робочому заземленні. Заміряний опір множать на поправочний коефіцієнт, наведений у таблиці 6.1.6 додатку № 6.1 до цих Правил |
4.7 | Вимірювання опору ізоляції ПЛ 0,4 кВ і світильників на опорах і конструкціях, що мають заземлення на рейкове коло | Опір ізоляції кожної фази, у тому числі нульового проводу, повинен бути не менше 0,5 МОм | Вимірювання виконують мегаометром на 1000 В на ділянках контактної мережі постійного струму з рейковими колами 50 Гц. На випробуваній лінії повинні бути відключені всі електроприймачі, апарати і прилади, а електролампи світильників вивернуті. Вимірюють опір ізоляції між будь-яким проводом і «землею» і між двома будь-якими проводами |
5. Дистанційне керування секційними роз’єднувачами | |||
5.1 | Вимірювання опору ізоляції | Опір ізоляції при всіх вимірюваннях повинен бути не менше 0,5 МОм | Вимірювання опору ізоляції виконують мегаометром на 1000 В в суху погоду при температурі не нижче +10°С: обмоток електродвигуна щодо його корпуса; корпуса електродвигуна щодо корпуса привода; кіл керування і сигналізації між кожними двома проводами та між кожним проводом і «землею» (разом з пультом керування); обмоток ізолюючого трансформатора (між) обмотками. При вимірюваннях опору ізоляції кіл керування і сигналізації пульт повинен бути відключений з боку живлення, зняті запобіжники і сигнальні лампочки та встановлен плакат безпеки |
1 | 2 | 3 | 4 |
5.2 | Вимірювання напруги на пульті керування | Напруга повинна дорівнювати напрузі джерела живлення | Вимірювання виконують вольтметром зі шкалою на 250 В при відключеній від пульта лінії живлення і сигналізації моторного привода. Напруга від джерела живлення повинна бути подана на клеми 3 і 7, а вольтметр підключений до клем 1 — 2, а потім до клем 2 — 4, вимірюють напругу при ручному керуванні роз’єднувачем (положення тумблера РУ), натискаючи відповідно на кнопки «Включення» і «Відключення» |
5.3 | Вимірювання напруги на приводі роз’єднувача при перемиканні | Напруга повинна бути не менше 160 В | Вимірювання виконують вольтметром зі шкалою на 250 В. Прилад підключають до клемної збірки привода роз’єднувача. Під час включення і відключення роз’єднувача фіксують напругу |
5.4 | Перевірка роботи дистанційного керування | Взаємодія привода з роз’єднувачем і його спрацьовування повинні бути чіткими і повними, відповідати команді і показанням сигнальних ламп на пульті керування (включення — загоряється червона лампа, відключення — зелена) | Перевірку виконують шляхом перемикання роз’єднувача двічі по телекеруванню і двічі по дистанційному керуванню при одночасному спостереженні за приводом, що перемикає роз’єднувачем і його пультом керування |
6. Пункти групування станції стикування | |||
6.1 | Перемикач ЦНИИ МШС або ПСС: | Вимірювання і випробування обладнання та кіл виконують при температурі навколишнього середовища не нижче +10°С. На період вимірювань і випробування перемикач повинен бути виведений з комірки повністю, шланги кіл керування і сигналізації від’єднані від штепсельного роз’єму, ізолятори очищені від забруднення | |
6.1.1 | вимірювання опору ізоляції високовольтних ізоляторів; | Опір ізоляції повинен бути не менше 300 МОм | Вимірювання виконують мегаометром на 2500 В |
6.1.2 | вимірювання опору ізоляції кіл живлення, керування і контролю; | Опір ізоляції повинен бути не менше 1 МОм | Вимірювання виконують мегаометром на 1000 В між кожними двома проводами (жилами) і між кожним проводом (жилою) і «землею» |
6.1.3 | випробування ізоляції підвищеною напругою промислової частоти; | Ізоляція випробовується протягом 1 хвилини напругою, кВ:
72 — між струмоведучими частинами силового кола змінного струму і візком перемикача при замкнутому силовому колі постійного струму; 24 — між струмоведучими частинами силового кола постійного струму і візком перемикача при замкнутому силовому колі змінного струму; 72 — між струмоведучими частинами при нейтральному положенні перемикача при замкнутих силових колах постійного і змінного струму. |
Випробування виконують пересувною лабораторією ЛИК-ЮМ, апаратом АИИ-70 або іншими. Всі кола вторинної комутації перемикача на період випробування повинні бути закорочені м’яким дротом і заземлені |
1 | 2 | 3 | 4 |
6.1.4 | вимірювання перехідного опору що роз’єднуючих і ковзних контактів перемикача | Опір повинен бути не більше, мкОм :
50 — для контактів первинного кола; 3000 — для контактів вторинного кола; 1000 — для ковзних контактів заземлення |
Вимірювання виконують мікроомметром М-246 при знеструмлених колах |
6.2 | Перемикач МШС 3/25: | На період вимірювань і випробуваннь перемикач повинен бути відключений від шин 3 кВ та 25 кВ, а також від перемикачів секції контактної мережі і від кіл керування і сигналізації, а ізоляція очищена від пилу та забруднення | |
6.2.1 | вимірювання перехідного опору стикових контактів; | Перехідні опори повинні бути не більше, мкОм:
60 — по колу постійного струму; 75 – по колу змінного струму; |
Вимірювання виконують мікроомметром М-246 при знеструмлених колах |
6.2.2 | вимірювання опору ізоляції ізолюючої тяги та ізоляторів; | Опір ізоляції повинен бути не менше, МОм:
25 — ізолюючої тяги; 100 — ізоляторів; |
Вимірювання виконують мегаомметром на 2500 В |
6.2.3 | випробування ізоляції підвищеною напругою промислової частоти | Параметри випробувань повинні відповідати даним, наведеним у підпункті 6.1.3 цього додатку | Вимірювання виконують пересувною лабораторією ЛИК-ЮМ, апаратом АИИ-70 або іншими |
6.3 | Привод перемикачів: | ||
6.3.1 | вимірювання опору ізоляції внутрішньої проводки і обмоток електродвигуна; | Опір ізоляції повинен бути не менше, МОм:
1,0 – внутрішньої проводки; 0,5 – обмоток електродвигуна; |
Вимірювання виконують мегомметром на 1000 В при зашунтованих напівпровідникових діодах у блоці керування |
6.3.2 | вимірювання опору обмотки збудження і обмотки якоря електродвигуна; | Опір обмоток повинен відповідати паспортним даним двигуна (для двигуна МСП-0,15 опір обмоток становить 13 — 16 Ом) | Вимірювання виконують приладом ЦУ-380 при відключеному від мережі двигуні. Один вивід приладу підключають до крайньої вивідної клеми двигуна, а інший до лівої щітки колектора. Аналогічним шляхом вимірюють опір другої обмотки збудження. Опір обмотки якоря вимірюють при підключенні приладу до щіток двигуна |
6.3.3 | вимірювання струму споживання електродвигуна | Споживаний робочий струм не повинен перевищувати 1,5 А для двигуна МСП-0,15 і 2,5 А – для двигуна МСП-0,25. Споживаний струм на фрикцію не повинен перевищувати робочий більш, ніж на 25 — 30 % | Вимірювання виконують за показниками амперметра на щиті поста електричної централізації (ЕЦ) при перемиканнях. Робота електродвигуна на фрикцію досягається закорочуванням одного з контактів перемикача (КЗ або К6 привода залежно від положення перемикача) |
6.4 | Обладнання і апаратура захисту станції стикування (ЗСС): | ||
6.4.1 | вимірювання опору ізоляції обмоток трансформатора запалу; | Опір ізоляції не нормується, але зрівнюється з даними заводських або попередніх вимірювань. Зниження наведеного до однієї і тієї ж температури опору більше ніж на 30 % неприпустимо. Приведення здійснюється за допомогою коефіцієнта К, зазначеного в таблиці 6.1.10 додатку № 6.1 до цих Правил | Вимірювання обмотки високої напруги виконують при температурі не нижче +10 °С мегомметром на 2500 В и обмотки низької напруги мегомметром на 500 — 1000 В. При вимірюваннях обмотки, які не випробуються, повинні бути заземлені |
1 | 2 | 3 | 4 |
6.4.2 | вимірювання опору постійному струму обмоток трансформатора запалу; | Опір постійному струму обмоток, приведений до температури + 75 0С, повинен бути: первинної 0,91 — 1,2 Ом, вторинної 43,5 — 48,0 Ом і не повинен відрізнятися від попередніх або заводських вимірювань більш, ніж на 2% | Вимірювання виконують мостом МД-6 або методом амперметра-вольтметра при відключеному трансформаторі від схеми ЗСС. Для підвищення точності вимірювань з’єднувальні провідники повинні бути достатньою площею перерізу і мінімально можливої довжини, а контактні з’єднання ретельно захищені та надійно закріплені |
6.4.3 | випробування ізоляції обмоток трансформатора запалу підвищеною напругою промислової частоти; | Обмотки повинні витримувати протягом 1 хвилини напругу, кВ: 30 — обмотки високої напруги; 5 — обмотки низької напруги. Зменшення опору ізоляції обмоток після високовольтних випробувань неприпустимо | Випробування виконують пересувною лабораторією ЛИК-ЮМ, апаратом АИИ-70 або іншими. При випробуванні обмотки, які не випробуються, повинні бути заземлені.
Після випробування вимірюють опір ізоляції і порівнюють із заміреним до високовольтних випробувань відповідно до підпункту 6.4.1 цього додатку |
6.4.4 | вимірювання опору ізоляції конденсаторів; | Опір ізоляції не нормується, але порівнюється з даними заводських або попередніх вимірювань. Зменшення опору ізоляції не допускається | Вимірювання виконують мегомметром на 2500 В між виводами і між виводами та корпусом |
6.4.5 | випробування ізоляції конденсаторів підвищеною напругою промислової частоти; | Ізоляція повинна витримувати протягом 10с напругу, кВ:
8 — між обкладками (високовольтними виводами); 16 — між обкладками (виводами) і корпусом |
Випробування кожної банки виконують пересувною лабораторією ЛИК-ЮМ, апаратом АИИ-70 або іншими. При випробуванні ізоляції між обкладками високовольтний вивід випробувальної установки приєднують до позитивного виводу конденсатора, а заземлений – до негативного, закороченному на заземлений корпус. При випробуванні ізоляції між обкладками і корпусом виводи конденсатора з’єднують між собою та приєднують до високовольтного виводу випробувальної установки, а заземлений вивід – до заземленого корпуса конденсатора |
6.4.6 | вимірювання ємності конденсаторів; | Відхилення заміреної ємності від номінальної допускається в межах від -5 до +15% | Вимірювання виконують універсальним мостом УМ-2 або методом амперметра-вольтметра для кожної банки при температурі від +15 до +35°С |
6.4.7 | вимірювання опору додаткового резистора розрядника і його ізоляції; | Опір додаткового резистора повинен бути не менше 300 Ом, а опір ізоляції від корпуса — не менше 0,5 МОм | Вимірювання виконують мегомметром на 1000 В |
6.4.8 | вимірювання опору ізоляції вентильного розрядника; | Вимірювання виконують відповідно до підпункту 8.1.1 цього додатку | |
6.4.9 | вимірювання струму провідності вентильного розрядника; | Вимірювання виконують відповідно до підпункту 8.1.2 цього додатку |
1 | 2 | 3 | 4 |
6.4.10 | вимірювання пробивної напруги вентильного розрядника; | Вимірювання виконують відповідно до підпункту 8.1.3 цього додатку | |
6.4.11 | перевірка струму спрацьовування і повернення реле заземлення; | Струм спрацьовування не повинен відрізнятися від струму уставки більш, ніж на 5%. Припустимий розкид за показниками при випробуваннях — 5 % | Перевірку виконують 3—5 разів приладом У-5052 |
6.4.12 | випробування з перевіркою спрацьовування захисту ЗСС | Ініційована дуга між запальним і заземленим електродами повинна перейти на потенційний і запальний електроди, а головний іскровий проміжок повинен чітко спрацьовувати | Заряджають конденсатори ЗСС, плавно підвищуючи випрямлену напруга випробувальної установки до 6,5 — 7,0 кВ. Після відключення живлення установки ізолюючою штангою з металевим наконечником закорочують повітряний проміжок між запальною голкою і заземленим електродом. При нечіткому спрацьовуванні головного іскрового проміжку необхідно зробити регулювання зазорів між електродами |
6.5 | Випробування ізоляції шин РП 3 і 25 кВ і шинних роз’єднувачів пунктів групування | Шини і шинні роз’єднувачі повинні витримувати протягом 1 хвилини напругу, кВ: 24 — між шиною 3 кВ і «землею»;
72 — між шиною 25 кВ і «землею» і між резервною шиною і «землею» |
Випробування виконують пересувною лабораторією ЛИК-ЮМ, апаратом типу АИИ-70 або іншими в суху погоду після очищення ізоляторів від пилу і забруднення |
6.6 | Вимірювання опору контактних з’єднань збірних шин і відгалужень пунктів групування | Опір ділянки шини з контактним з’єднанням не повинен перевищувати більш, ніж в 1,2 рази опір ділянки шини без нього | Виконують вибіркове вимірювання 5 – 10% контактних з’єднань із номінальним струмом 1000 А і більше мікроомметром М-246 або мостом МД-16. Вимірюють опір ділянок шини однакової довжини і тією ж площею перерізу з контактним з’єднанням і без нього |
6.7 | Трансформатор струму ТФМ-35 пункту групування: | ||
6.7.1 | вимірювання опору ізоляції обмоток; | Опір ізоляції не нормується. Для оцінки стану ізоляції вторинних обмоток необхідно орієнтуватися на середнє значення 50МОм | Вимірювання виконують мегаомметром на 2500 В первинної обмотки, на 500 — 1000 В вторинних обмоток при температурі не нижче +10 °С. При вимірюванні обмотки, які не випробовуються, повинні бути заземлені |
6.7.2 | випробування ізоляції підвищеною напругою промислової частоти; | Ізоляція повинна витримувати протягом 1 хвилини напругу, кВ:
85 – первинної обмотки; 1,0 — вторинних обмоток. Ізоляція вважається справною, якщо при проведенні випробувань не спостерігалося пробоїв, перекриттів, різких коливань напруги або відключення випробувальної установки. Зменшення опору ізоляції після випробувань неприпустимо |
випробування виконують пересувною лабораторією ЛИК-ЮМ, апаратом АИИ-70 або іншими при температурі не нижче +5 “С. На час випробувань обмотки, які не випробовуються, повинні бути заземлені. Перед випробуванням і після випробування необхідно заміряти опір ізоляції обмоток R60 і зрівняти результати |
6.7.3 | Вимірювання тангенса кута діелектричних втрат tgδ | Величина tgδ, приведена до температури +20 °С, не повинна перевищувати 4,5%, а в порівнянні із заводськими або попередніми випробуваннями, наведеними до однієї температури, не повинна відрізнятися більш, ніж на 30 % | Вимірювання виконують при уведенні в експлуатацію або незадовільних результатах випробування трансформаторного масла на пробій (менше 35 кВ) мостом змінного струму МД-16 при температурі не нижче +10°С. Для приведення значень tgδ до однієї температури використають коефіцієнт К, відповідно до таблиці 6.1.11 додатка № 6.1 до цих Правил |