Е Ч К

ДОДАТОК Г

ЗАХОДИ ПРИСКОРЕНОЇ ВІДБУДОВИ КОНТАКТНОЇ МЕРЕЖІ

З метою скорочення термінів першочергової відбудови контактної мережі керівнику робіт дозволяється допускати такі зміни та спрощення:

Г.1 Короткочасна відбудова

Г.1.1 Допускається застосування подвійної довжини прольоту між струнами ланцюгової підвіски при обмеженні швидкості на електротязі до 100 км/год.

Г.1.2 Дозволяється використовувати жорстку анкеровку замість компенсо­ваної в одному кінці анкерної ділянки з необхідним витяганням проводів та виведенням середніх анкеровок з роботи.

Г.1.3 При руйнуванні однієї опори жорсткої або гнучкої поперечини стріла підйомного крану може бути використана для кріплення жорсткої поперечини або тросів гнучкої поперечини.

Г.1.4 При пошкодженні опори з одноколійною консоллю на двоколійних ділянках ланцюгову підвіску можна відвести у міжколію та підвісити на консолі сусідньої колії за допомогою струбцини з врізаним ізолятором, заздалегідь укріпити опору відтяжками; в цій зоні пропуск поїздів здійснюється з опущеними струмоприймачами.

У разі пошкодження опори з консоллю, що встановлена на одноколійних ділянках або на зовнішній стороні кривої двоколійних ділянок, підвіска може бути відведена у сторону з відтяжкою її за надійне місце закріплення, яке є (дерево, будинок, стовп тощо). Контактні проводи можуть бути підв’язані безпосередньо до несучого тросу за умови, що при цьому забезпечується вертикальний габарит для пропуску поїздів з опущеними струмоприймачами у зоні пошкодження.

Г.1.5 У разі пошкодження консолі несучий трос може бути підвішений на струбцині з врізаним ізолятором до вершини опори, контактні проводи зафіксовані за допомогою відтяжки на опору сусідньої колії; можливе закріплення проводів контактної мережі без консолі до тимчасового поперечного троса, котрий монтують від вершини опори до консолі сусідньої колії.

Г.1.6 Без установки опор, замість пошкоджених, можна пропускати поїзди з опущеними струмоприймачами, якщо у подвійному прольоті, що утворився, підтягнуті до несучого троса контактні проводи мають вертикальний габарит, що забезпечує прохід рухомого складу.

Г.1.7 Якщо пошкоджена тільки консоль, то для пропуску поїздів з опущеним струмоприймачем ланцюгова підвіска може бути виведена з габариту рухомого складу з закріпленням до опори за допомогою ізольованих відтяжок.

Г.1.8 У разі обриву верхнього фіксуючого тросу вільні кінці тросу відводяться від поздовжньої підвіски та закріплюються до поперечних несучих тросів гнучких поперечин; при обриванні нижнього фіксуючого троса вільні кінці його закріплюються до верхнього фіксуючого троса. При необхідності забезпечується секціонування контактної мережі.

Г.1.9 У разі обриву підсилювальних проводів, коли роботи з їх стикування ускладнені або зламані кронштейни, необхідно на опорах, що межують з прольотами обірваного проводу, закріпити у сідла цей підсилювальний провід за допомогою з’єднувальних затискачів при достатньому вертикальному його габариті від землі, а відірваний кінець, що прогинається, відрізати. При необхідності збереження повного перерізу контактної мережі підсилювальний провід при зламаних кронштейнах можна підвісити до опор на струбцинах через ізолятори до консолей ланцюгової підвіски або на тросах гнучких поперечин.

Г.1.10 У разі обриву підсилювального проводу, що проходить під консолями ланцюгової підвіски, можна пристиковувати його до несучого тросу перехідними затискачами ПАМ; на завантажених ділянках необхідне встановлення електричного шунта; на подвійних підсилювальних проводах, коли один з них залишився цілим, обірваний провід приєднується до нього.

Г.1.11 У разі пошкодження ланцюгової підвіски у кількох прольотах для відкриття руху поїздів з опущеними струмоприймачами кінці несучого тросу та контактного проводу розанкеровують на проміжну опору з попереднім встановленням поздовжніх відтяжок зі сталевого тросу або біметалевого проводу перерізом 70 мм².

Г.1.12 У разі перепалювання або відривання одного з двох контактних проводів кінці проводів стягують та пристиковують до несучого троса, а електрорухомий склад пропускають по одиночному контактному проводу; при необхідності машиністам видають попередження про порядок руху поїздів.

Г.1.13 У разі перепалювання або відривання обох контактних проводів їх стягують та підв’язують разом з поліспастними блоками до несучого троса, а поїзди пропускають з опущеними струмоприймачами; для забезпечення еквівалентного перерізу підвіски кінці проводів з’єднують шунтом (проводом перерізом від 95 мм² до 120 мм² по міді).

Г.1.14 Орієнтовні відстані, які може проходити поїзд з опущеним струмоприймачем електровоза залежно від типу локомотива, довжини поїзда та його швидкості перед обмежувальною ділянкою, наведено у таблиці Г.1.

Таблиця Г.1 — Орієнтовні відстані проходу поїзда з опущеним струмоприймачем

Примітка 1. Довжина ділянок, визначена для вантажного поїзда довжиною не більш 200 осей (середнє вагонне навантаження на вісь прийняте таким, що дорівнює 18 тс., 50 % вагонних осей поїзда обладнані роликовими підшипниками) з будь-яким типом 6-вісних електровозів.

Примітка 2. Під час розрахунків враховано: допустимий час руху поїздів за інерцією, під час якого при непрацюючому компресорі забезпечується ефективність гальмової системи; швидкість зустрічного вітру до 10 м/с.

Примітка 3. При русі по ділянці поїздів з 8-вісними електровозами довжина ділянок, що наведена нижче та ліворуч лінії, може бути збільшена:

У разі довжини поїздів не більше за 200 осей на 30 %;

У разі довжини поїздів не більше за 300 осей на 15 %.

Г.2 Тимчасове відбудовування

Г.2.1 Дозволяється встановлювати тимчасові струни замість постійних, а на несучому тросі без струнних затискачів.

Г.2.2 На анкерних (непрацюючих) гілках дозволяється встановлювати тимчасові струни без струнних затискачів.

Г.2.3 Замість ковзних струн можна використовувати нековзні струни, при цьому нахил струн повинен відповідати температурі повітря, що очікується у найближчий час.

Г.2.4 Дозволяється не установлювати середню анкеровку контактних проводів, а при компенсованій підвісці і середню анкеровку несучих тросів.

Г.2.5 На прямих ділянках колії дозволяється використовувати прямі стиснуті фіксатори замість зворотних.

Г.2.6 За узгодженням з енергодиспетчером допускається не установлювати секційні роз’єднувачі або секційні ізолятори, а здійснювати постійне електричне з’єднання між прилеглими секціями контактної мережі, вживши необхідних заходів із забезпечення захисту від струмів короткого замикання; при неможливості виконання цієї вимоги встановити на тягових підстанціях контроль за навантаженням фідерів контактної мережі.

Г.2.7 Дозволяється не підключати рогові розрядники.

Г.2.8 Частково пошкоджена опора гнучкої поперечини може бути укріплена за допомогою відтяжок, металевих накладок, що закріплюються бандажами.

Г.2.9 У випадку неповного зруйнування жорсткої поперечини, частини її, що збереглися, можна використати з укріпленням їх на додаткових тимчасових опорах.

Г.2.10 При повному зруйнуванні жорсткої поперечини може бути збудована тимчасова гнучка поперечина на дерев’яних опорах, що закріплені відтяжками; опори виготовляються з колоди довжиною 12,5 м або на пасинках; основні дані несучих конструкцій наведено у таблиці Г.2; у всіх випадках тимчасові опори повинні бути встановлені з таким розрахунком, щоб вони не заважали наступному встановленню постійних опор.

Таблиця Г.2 — Основні дані несучих конструкцій

Примітка. У чисельнику — для верхнього тросу, у знаменнику — для нижнього.

Г.2.11 Тимчасова гнучка поперечина, що перекриває до 8 колій може бути споруджена на одиночних залізобетонних стійках довжиною 13,6 м, що встановлюються у стакані фундаменту довжиною 4,5 м та закріплюються відтяжками.

Г.2.12 При повному зруйнуванні жорсткої поперечини можлива експлуатація контактної підвіски у подвійному прольоті; у цьому випадку несучий трос на поперечинах, суміжних зі зруйнованою, підвішується над поперечинами на опорних ізоляторах або підвісних ізоляторах, що закріплені на П-подібних стійках.

Г.2.13 У разі невеликої кількості колій замість жорсткої поперечини може бути споруджена спрощена гнучка поперечина: ізольований поперечний несучий трос натягується на опорах, що закріплені відтяжками, верхній фіксуючий трос не монтується; на прямій ділянці колії, захищеній від вітру, не монтується і нижній фіксуючий трос; несучі троси однієї секції підвішуються без ізоляторів, контактні проводи регулюються з мінімальним вертикальним габаритом.

Г.2.14 Для заміни зруйнованих опор гнучких поперечин у разі необхідності повинні бути у запасі металеві опори гнучких поперечин з перехідними плитами залежно від типів опор, що використовуються на ділянці; можуть бути також використані тимчасові опорні конструкції з жорсткою поперечиною і А-подібними стійками.

Замість зруйнованої опори гнучкої поперечини можуть бути встановлені дві, а в окремих випадках і три тимчасові проміжні опори (при цьому крайня з відтяжкою), які дають можливість поділити гнучку поперечину на дві або три групи підвісок; проміжні опори у таких випадках встановлюють у міжколії або по осі колії, яка у цьому випадку повинна бути тимчасово закрита для руху поїздів до повної відбудови контактної мережі.

Г.2.15 Коли зруйнована одна опора гнучкої поперечини і відбудова її неможлива, гнучка поперечина може бути замінена жорсткою, замість зруйнованої опори встановлюється одиночна опора або спарена залізобетонна опора; на цій опорі та збереженій опорі гнучкої поперечини монтують конструкції для ригеля жорсткої поперечини та ригель.

Г.2.16 Тимчасові анкери з кутків та круглих стержнів для відтяжок опор забивають (закопують) у землю на глибину 1,5 м під кутом приблизно 55° до горизонтальної поверхні в напрямку, протилежному відтяжці.

Можна використовувати дерев’яний анкер, який закопується на глибину 2,2 м і виготовляється з відрізку шпали, що розміщується паралельно колії, або із стержня з круглої сталі діаметром 22 мм з вушком.

Уразі незамерзлих ґрунтів для відтяжок можуть бути використані анкери довжиною 1,8 м з вушком на верхньому кінці, які мають вид спіралі; для відтяжок використовують, як правило, сталевий трос перерізом 70 мм².

Г.2.17 При руйнуванні опор контактної мережі на перегонах, як правило, потрібно встановлювати тимчасові інвентарні опори з наступною заміною їх на постійні; на кожній опорі тимчасової відбудови повинні бути три відтяжки, одну з котрих встановлюють перпендикулярно осі колії з польової сторони, а дві – паралельно осі колії в різних напрямах; плиту опори тимчасової відбудови закріплюють у ґрунті чотирма штирями або на спеціальних брусах, які пропускаються під рейки колії у шпальних ящиках; кріплення брусів до підошви рейок робиться по типу кріплення рейок до шпал. Під кінці брусів, що виступають з баластової призми, повинні бути покладені на земляному полотні шпальні клітки з напівшпал.

Г.2.18 Замість зруйнованих опор, можуть використовуватись тимчасові металеві або дерев’яні опори без відтяжок, які встановлюються на фундаменти, що збереглися, з використанням перехідних плит, а також у фундаментну частину круглої опори, що залишилася, на глибину 1,5 м з використанням, при необхідності, перехідного фундаменту.

Г.2.19 За умови неможливості використання фундаментів або фундаментних частин залізобетонних опор можуть використовуватися тимчасові дерев’яні опори з круглої деревини довжиною 12,5 м на пасинках; підземна частина опори закріплюється лежнями. При необхідності опора закріплюється відтяжкою.

Г.2.20 Під тимчасові металеві або залізобетонні опори можна використовувати блочні фундаменти, які встановлюються краном на поверхню, що розрівняна, маса цих фундаментів дозволяє встановлювати в них опори без додаткового кріплення відтяжками.

Г.2.21 За умови руйнування анкерної опори може бути встановлена тимчасова проміжна опора; в цьому випадку анкеровку несучого тросу та контактних проводів на цій опорі не роблять, а анкерні вітки суміжних анкерних ділянок стикують з виведенням середніх анкеровок з роботи або переносять на сусідню проміжну опору що закріплюється тимчасовими відтяжками.

Г.2.22 Зруйнована опора з двоколійною консоллю може бути замінена тимчасовою дерев’яною опорою, що закріплена відтяжкою; опора робиться з двох колод довжиною 12 м, встановлених на пасинках (загальна довжина опори 14,5 м).

Г.2.23 Обірвані тяги консолей необхідно замінити тросовими тягами, або замість тяги можуть бути використані поліспастні блоки.

Г.2.24 При неможливості відбудови зруйнованих поперечних несучих тросів гнучкої поперечини, за узгодженням з енергодиспетчером контактну мережу відбудовують у першу чергу на частині колій; для цього на опорах гнучкої поперечини монтують одноколійні або двоколійні консолі та встановлюють додаткові опори з консолями в міжколії або на осі колії, закритій для руху поїзду. Можлива підвіска проводів контактної мережі із заниженим габаритом та тимчасово змонтований поперечний трос між опорами гнучкої поперечини.

Г.2.25 За умови обриву нижнього фіксуючого тросу потрібно змонтувати вставку з нового тросу. В деяких випадках (на незахищених від вітру ділянках другорядних колій станцій тощо) допускається не відбудовувати нижній фіксуючий трос.

Г.2.26 Фіксуючі стойки двоколійних консолей можуть бути замінені фіксуючим тросом з врізаними ізоляторами у міжколії, що закріплюється на опорі, яка стоїть у створі.

Г.2.27 Відбудову несучого тросу проводять стягуванням обірваних кінців та монтажем вставки або шунта у місці обриву з проводів того ж матеріалу та перерізу; стиковку мідних, сталево-мідних та сталевих несучих тросів, здійснюють шістьма з’єднувальними затискачами, сталево-алюмінієвих — чотирма, підстиковку контактного проводу до несучого тросу — трьома з’єднувальними затискачами.

Г.2.28 У разі пошкодження ланцюгової підвіски у декількох прольотах може бути змонтована проста контактна підвіска. Контактний провід підвішується до консолей на похилих тросах, що закріплюються до проводу на відстані від 12 м до 15 м від опори; при цьому необхідно видати попередження про обмеження швидкості руху поїздів (не більше 50 км/год), а при необхідності — на обмеження ваги поїзда.