Розділ 11. Гальмове обладнання і автозчіпний пристрій
11.1. Рухомий склад, в тому числі спеціальний самохідний рухомий склад має бути обладнаний автоматичними гальмами, а пасажирські вагони і локомотиви, крім того, електропневматичними гальмами. (Абзац перший пункту 11.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 386 від 23.07.99)
Автоматичні гальма рухомого складу, в тому числі спеціального самохідного рухомого складу мають утримуватися у визначених Державною адміністрацією залізничного транспорту України нормах і мати керованість і надійність дії у різних умовах експлуатації, забезпечувати плавність гальмування, а також зупинку поїзда за роз’єднання або розриву повітропровідної магістралі та за умови відкриття стоп-крана (крана екстреного гальмування). (Абзац другий пункту 11.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 386 від 23.07.99)
Автоматичні і електропневматичні гальма рухомого складу, в тому числі спеціального самохідного рухомого складу мають забезпечувати гальмове натиснення, що гарантує зупинку поїзда за екстреного гальмування на відстані не більшій гальмової путі, визначеної згідно з розрахунками, затвердженими Державною адміністрацією залізничного транспорту України. (Абзац третій пункту 11.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 386 від 23.07.99)
11.2. Автоматичні гальма мають забезпечувати можливість застосування різних режимів гальмування залежно від завантаженості вагонів, довжини состава і профілю колії.
Стоп-крани в пасажирських вагонах і моторвагонному рухомому складі встановлюються в тамбурах, всередині вагонів, і пломбуються.
У спеціальному самохідному рухомому складі при потребі встановлюються стоп-крани або інші пристрої для екстреного гальмування. (Пункт 11.2 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Мінтрансу N 386 від 23.07.99)
11.3. Локомотиви, пасажирські вагони і моторвагонний і спеціальний самохідний рухомий склад обладнуються ручними гальмами. Частина вантажних вагонів за нормами Державної адміністрації залізничного транспорту України обладнується перехідною площадкою зі стоп-краном та ручним гальмом. (Абзац перший пункту 11.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 386 від 23.07.99)
( Абзац другий пункту 11.3 розділу 11 виключено на підставі
Наказу Мінтрансу N 179 ( z0316-02 ) від 19.03.2002 )
Ручні гальма рухомого складу, у тому числі спеціального самохідного рухомого складу мають утримуватися відповідно до встановлених норм і забезпечувати розрахункове гальмове натиснення, яке визначене Державною адміністрацією залізничного транспорту України. (Абзац пункту 11.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 386 від 23.07.99)
11.4. Усі частини важелевої гальмової передачі, роз’єднання або пошкодження яких може викликати вихід із габариту чи падіння на колію, мають забезпечуватися запобіжними пристроями.
11.5. Рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад має бути обладнаний автозчепом. (Абзац перший пункту 11.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 386 від 23.07.99)
Висота осі автозчепа над рівнем верху головок рейок має бути:
у локомотивів, пасажирських та вантажних порожніх вагонів — не більшою 1080 мм, у спеціального рухомого складу в порожньому стані не більше 1080 мм, у завантаженому — не менше 980 мм; (Абзац третій пункту 11.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 386 від 23.07.99)
у локомотивів і пасажирських вагонів з людьми — не меншою 980 мм;
у вантажних вагонів (навантажених) — не меншою 950 мм;
Для рухомого складу, що випускається з ремонту, висота осі автозчепа над рівнем верху головок рейок визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України і має забезпечувати дотримання зазначених норм в експлуатації (за найбільших зношувань і навантажень).
Різниця у висоті між поздовжніми осями автозчепів допускається не більшою:
у вантажному поїзді — 100 мм;
між локомотивом і першим навантаженим вагоном вантажного поїзда — 110 мм, між локомотивом і рухомими одиницями спеціального рухомого складу — 100 мм; (Абзац дев’ятий пункту 11.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 386 від 23.07.99)
в пасажирському поїзді, що рухається із швидкістю до 120 км/год — 70 мм;
те ж саме, із швидкістю 121-140 км/год — 50 мм;
між локомотивом і першим вагоном пасажирського поїзда — 100 мм.
Автозчеп пасажирських вагонів, довгобазних вантажних вагонів (восьмивісних суцільнометалевих, двоярусних платформ для перевезення автомобілів, платформ для перевезення лісу в хлистах, платформ-контейнеровозів, цистерн для перевезення небезпечних вантажів та інших), вантажопідіймальних кранів та їх підстрілових платформ, пасажирських локомотивів, електро- і дизель-поїздів повинен мати обмежувачі вертикальних переміщень. (Абзац тринадцятий пункту 11.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 386 від 23.07.99, в редакції Наказу Мінтрансу N 179 від 19.03.2002)
11.6. Відповідальним за технічний стан автозчепних пристроїв і правильне зчеплення вагонів у составі поїзда є оглядач вагонів, який виконував технічне обслуговування состава поїзда перед відправленням.
Відповідальним за правильне зчеплення вагонів у поїзді на станціях, де відсутні оглядачі вагонів, а також при маневровій роботі є керівник маневрів.
За правильне зчеплення локомотива або спеціального самохідного рухомого складу, що використовується в якості локомотива, відповідно з першим вагоном поїзда або другим спеціальним рухомим складом відповідальним є машиніст локомотива або спеціального самохідного рухомого складу, що використовується в якості локомотива. Відчеплення поїзного локомотива від состава і причеплення до состава (в тому числі роз’єднання, з’єднання і підвішування гальмових рукавів, відкриття і закриття кінцевих кранів) повинні проводитись працівниками локомотивної бригади. (Абзац третій пункту 11.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 386 від 23.07.99)
Відчеплення поїзного локомотива від пасажирського состава, обладнаного електричним опаленням, проводиться працівником локомотивної бригади тільки після роз’єднання поїзним електромеханіком високовольтних міжвагонних електричних з’єднань. Роз’єднання електричних кіл опалення проводиться після опущення струмоприймача.