Е Ч К

Технологічна карта № 7.4.

ЗАМІНА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАЗЕМЛЕНЬ ОПОР НА ГРУПОВЕ

1. Склад виконавців

Електромонтер 5 розряду ……. 2

Електромонтер 4 розряду ……. 1

Електромонтер 3 розряду ……. 1

2. Умови виконання робіт

Робота виконується:

2.1. Зі зняттям напруги і заземленням із застосуванням автомотриси (автодрезини) і розкочувальної платформи для розкочування проводів групового заземлення; з використанням приставних драбин 7 – 9 м для його монтажу на залізобетонних конічних опорах; з підійманням на висоту.

Розкочування проводу виконується у “вікно“, тривалістю не менше 30 хв.

2.2. По наряду і наказу енергодиспетчера. При роботі на станційних коліях – за узгодженням з черговим по станції, на перегоні та головних коліях станції, а також на ділянках обладнаних диспетчерською централізацією – з поїзним диспетчером.

3. Механізми, прилади, монтажні приладдя, інструмент, захисні засоби і сигнальні приладдя

Мегомметр МС-06 на 2000 В, шт ……. 1

Мегомметр М1101 на 500 В, шт ……. 1

Автомотриса (автодрезина) з розкочувальною платформою, од ……. 1

Драбина приставна 7 – 9 м, шт ……. 2

Поліспаст на 5 кН ( 500 кгс), шт ……. 2

Тросоріз, шт ……. 1

Затискач натяжний, шт ……. 2

Ролик монтажний, шт ……. по кількості опор

Набір інструмента електромонтера контактної мережі, компл. ……. 1

Лопата штикова, шт ……. 1

Полотно наждакове, лист ……. 2

“Вудка“ капронова, шт ……. 1

Штанга заземлювальна, шт ……. по кількості, зазначеній в наряді

Рукавички діелектричні, пара ……. 2

Пояс запобіжний, шт ……. 3

Каска захисна, шт ……. 4

Жилет сигнальний, шт ……. 4

Сигнальні приладдя, компл. ……. 1

Радіостанція переносна, шт ……. 2

Брус дерев’яний 1 м, шт ……. 1

Медична аптечка, компл. ……. 1

4. Норма часу на 1 км колії, люд. год.

5. Підготовчі роботи і допуск до роботи

5.1. Напередодні робіт передати заявку енергодиспетчеру на виконання робіт зі зняттям напруги і заземленням усіх проводів на опорах, які поєднуються проводом групового заземлення, і надання “вікна“ для розкочування проводу, з зазначенням часу, місця і характеру робіт.

5.2. Одержати наряд на виконання робіт і цільовий інструктаж від особи, яка його видала.

5.3. Відповідно до документації підібрати матеріали, ізолятори, хомути, кронштейни і деталі (арматуру). Перевірити зовнішнім оглядом їх стан, комплектність, якість виготовлення і фарбування, прогнати різьблення на всіх нарізних з’єднаннях і нанести на них мастило. Сталеві прутки для заземлень повинні бути виправлені і пофарбовані в два прийоми кузбаським лаком або масляною фарбою. Сталеві хомути і кронштейни повинні бути оцинковані або пофарбовані.

5.4. Провести випробування іскрових проміжків і замірити опір діодних заземлювачів (схеми випробувань і виміру приведені на рис. 7.1 та 7.2). Іскрові проміжки повинні мати величину пробивної напруги від 800 до 1200 В. Діодий заземлювач повинен мати опір у напрямку від рейки до опори більше 100 кОм, а в зворотному напрямку – рівний нулю.

Завантажити барабан із проводом на козли розкочувальної платформи. Перевірити справність гальмового пристрою і заземлення проводу барабана на раму платформи.

5.5. Підібрати монтажні приладдя, захисні засоби, сигнальні приладдя та інструмент, перевірити їх справність і терміни випробувань. Завантажити їх, а також підібрані матеріали, конструкції і деталі на транспортний засіб, організувати доставку разом з бригадою до місця роботи.

5.6. Одержати наказ енергодиспетчера з зазначенням про зняття напруги і заземлення струмовідних частин в зоні роботи і закритті колії для руху поїздів, часу початку і закінчення робіт (“вікна“). При роботі на станційних коліях погодити її виконання з черговим по станції, оформивши запис у “Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв’язку і контактної мережі“ ф. ДУ-46, а на ділянках обладнаних диспетчерською централізацією – з поїзним диспетчером.

Після закриття колії станції одержати дозвіл чергового по станції, а перегону (колії перегону) – дозвіл поїзного диспетчера на його заняття. На перегін автомотриса відправляється на правах господарчого поїзда порядком, встановленим Інструкцією з руху поїздів.

5.7. Після прибуття на місце роботи провести цільовий інструктаж з охорони праці всім членам бригади з розписом кожного в наряді. Чітко розподілити обов’язки між виконавцями.

5.8. Заземлити проводи та устаткування, з яких знята напруга, переносними заземлювальними штангами по обидва боки від місця роботи відповідно до наряду.

5.9. Здійснити допуск бригади до виконання робіт.

6. Схема послідовного технологічного процесу

6.1. Розкочування проводу групового заземлення

6.1.1. Зупинити автомотрису з розкочувальною платформою біля опори, на якій анкерується провід групового заземлення.

6.1.2. Загальмувати платформу шляхом встановлення гальмових башмаків під обидві колісні пари з різних сторін платформи.

6.1.3. Відчепити автомотрису від платформи. Приєднати до її автозчепа кінець проводу, який розкочується, і розкотити його в першому прольоті зі швидкістю не більше 10 км/год. Зупинити автомотрису за першою опорою на відстані 10 – 15 м.

6.1.4. Від’єднати провід від автозчепа та повернути автомотрису назад до першої опори. Прошити провід навколо опори (з польової сторони), приєднати його до автозчепа автомотриси і продовжити розкочування до наступної опори.

Зазначені операції по розкочуванню і прошиванню проводу повторюються біля кожної опори з обережністю, яка виключає защемлення та пошкодження проводу. Для запобігання пошкодження проводу об фундамент на першій опорі закріпити, з польової сторони, вертикальний дерев’яний брус.

6.1.5. Розкатаний до останньої опори провід від’єднати від автозчепа, автомотрису повернути до розкочувальної платформи, зчепитися з нею, вилучити з під колісних пар гальмові башмаки. Відрізати розкатаний провід від барабана.

Одночасно з розкочуванням, біля кожної опори, вивантажувати арматуру кріплення, ізолятори і захисні пристрої (діодний заземлювач, іскрові проміжки).

Під час розкочування між керівником робіт, який знаходиться на автомотрисі, і електромонтерами на розкочувальній платформі для гальмування барабана повинен підтримуватися постійний радіозв’язок з використанням переносних радіостанцій.

6.1.6. Відправити автомотрису в зчепі з розкочувальною платформою на станцію примикання на правах господарчого поїзда порядком, встановленим інструкцією з руху поїздів. При роботі на станційних коліях оформити запис у “Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв’язку і контактної мережі“ ф. ДУ-46.

6.2. Армування опор

6.2.1. На проміжних опорах встановити з польової сторони кронштейни, підвісити на них ізолятори, сідла і монтажні ролики. Висота встановлення визначається проектом з таким розрахунком, щоб відстань від проводу при найбільшій стрілі прогину до поверхні землі і споруджень відповідало значенням, приведеним у табл.2 ПУТОКМ (ЦШЕОТ – 0005).

6.2.2. Для анкерування проводу на початку і на кінці групового заземлення встановити на висоті 4 м від поверхні землі на залізобетонній опорі хомут з ізолятором, а на металевій опорі – анкерний вузол з кутникової стали із сергою (деталь КС-075) і ізолятором.

6.2.3. Встановити кронштейни для кріплення захисних пристроїв, які перешкоджають витоку з рейок тягового та сигнального струмів (іскрові проміжки, діодний заземлювач або діод-іскровий заземлювач).

Армування опор виконується безпосередньо з опори, а на залізобетонних конічних опорах – із приставної драбини 7 – 9 м.

6.3. Монтаж проводу групового заземлення

6.3.1 Один кінець розкатаного проводу закінцювати в кінцевий затискач (деталі КС-035) або виделковий коуш (деталь КС-006) в залежності від марки проводу, підняти його до анкерного вузла і з’єднати з ізолятором.

6.3.2. За допомогою поліспаста або капронової “вудки“ підняти провід і укласти його в монтажні ролики на всіх проміжних опорах, після чого зробити вручну витяжку.

На двоколійних дільницях змінного струму перед початком робіт з монтажу проводу групового заземлення заземлити провід переносними заземленнями, встановленими друг від друга на відстані не більше 200 м.

Підіймання починати на опорі, суміжній з анкерною, на якій трос уже приєднаний до анкерного вузла, потім на наступних опорах у зоні заземлення.

6.3.3. На анкерній опорі біля другого кінця проводу закріпити поруч з анкерним вузлом через струбцину один блок поліспаста на 5 кН (500 кгс). Другий блок поліспаста з’єднати з натяжним затискачем, встановленим на проводі, і зробити його остаточну витяжку.

6.3.4. Відрегулювати тяжіння по стрілах прогину (по монтажних таблицях, що відповідає марці проводу, який монтується). Стрілу прогину регулюють за допомогою “вудки“, перекинутої через провід у середині прольоту. Натягуючи “вудку“, збільшують стрілу прогину в даному прольоті, зменшуючи її в сусідньому. Тяжіння в проводі не повинно перевищувати 400 кгс. Після досягнення потрібних стріл прогину та остаточного регулювання тяжіння відрізати зайвий кінець проводу з розрахунком на закінцювання в кінцевому затискачі і з’єднання його з ізолятором в анкерному вузлі.

6.3.5. Другий кінець проводу закінцювати в кінцевий затискач або виделковий коуш в залежності від марки проводу, з’єднати його з ізолятором анкерного вузла, зняти поліспаст, струбцину і натяжний затискач. Монтаж проводу виконується безпосередньо з опори, а на конічній залізобетонній опорі – із приставної драбини.

6.4. Монтаж захисного пристрою і приєднання його до тягової рейки

6.4.1. Встановити і закріпити на кронштейнах захисні пристрої. Діодні заземлювачі кріпляться на дерев’яних кронштейнах ізольовано від опор на висоті 1,7 м від рівня землі. Іскрові проміжки встановлюють на висоті 0,5 – 1,0 м. В загальнодоступних місцях захисні пристрої встановлюють на висоті 2,5 м від рівня  землі або посадочної платформи.

6.4.2. Приєднати захисні пристрої до проводу групового заземлення одинарним проводом того ж перерізу з’єднувальними затискачами.

6.4.3. Змонтувати подвійні заземлювальні провідники від захисного пристрою або від проводу групового заземлення (при відсутності захисного пристрою) до тягової рейки.

Заземлювальний провідник являє собою сталевий пруток діаметром 12 мм на дільницях постійного струму і 10 мм на дільницях змінного струму, пофарбований у два прийоми кузбаським  лаком або масляною фарбою.

Приєднання заземлювальних провідників здійснюється: до міждросельних перемичок – з’єднувальними затискачами (деталь КС-054); до дросель-трансформаторів – під болти клемних виводів; до тягової рейки – за допомогою затискачів для заземлення (деталь КС-124); до іскрового проміжку або діодного заземлювача – плашковими затискачами для заземлюючого проводу (деталь КС-066). Відстань між місцями приєднання проводів до рейок повинно бути не більше 200 мм.

При прокладці заземлювальних провідників під рейками (щоб виключити шунтування рейкового кола) вони повинні проходити в одному шпальному ящику і жорстко кріпитися скобами до дерев’яних шпал або, при залізобетонних шпалах, – в ізольованих трубах (азбоцементних, полімерних і т.п.).

Прокладаються провідники уздовж опори ізольовано від неї на дерев’яних або полімерних прокладках, які закріплюються на опорі.

По землі заземлюючі провідники прокладаються ізольовано в поліетиленових трубках, заглиблених на одному рівні з землею, або на напівшпалках, покладених по поверхні землі, із кріпленням до них скобами.

Заземлювальні спуски вигинаються по профілю брівки земляної полотнини і баластової призми.

Усі місця приєднання повинні бути очищені від фарби і зачищені наждаковим полотном до металевого блиску, змащені мастилом, надійно закріплені в затискачах болтами з контргайками.

6.5. Переключення заземлень опор на провід групового заземлення

6.5.1. За допомогою поліспаста або капронової “вудки“ на кожній проміжній опорі перекласти провід з монтажного ролика в сідло. Сідло в місцях зламу проводу розташувати так, щоб зусилля від зламу приходилося на основну частину корпуса, а не на плашку.

При монтажі алюмінієвих або сталеалюмінієвих проводів між проводом і сідлом укласти вкладиш (деталь КС-067).

Закріпити провід у сідлі плашкою так, щоб положення жолобка плашки відповідало перерізу проводу.

6.5.2. Вертикальний спуск індивідуального заземлення уздовж залізобетонної опори перерізати нижче покладеного в сідло проводу, зігнути кінець прутка паралельно проводу групового заземлення і приєднати його до проводу плашковим (з’єднувальним) затискачем.

На металевій опорі приєднати до проводу групового заземлення пруток із круглої сталі. Кінець, який іде до проводу, зігнути паралельно проводу і з’єднати плашковим затискачем. Другий кінець прутка зігнути по місцю і приєднати до розкосу опори болтовим кріпленням. Приєднання до несучих кутників опори не допускається.

З’єднання заземлювальних провідників із проводом групового заземлення виконуються з’єднувальними затискачами (деталь КС-054) – для проводів марки М або ПБСМ; з’єднувальними затискачами (деталь КС-064) – для проводів марки А або АС перерізом 120 – 185 мм². На заземлюючі проводи і провідники з круглої сталі діаметром 10–12 мм і проводу марки А та АС перерізом до 65 мм² встановлюються плашкові затискачі (деталь КС-066).

Місця з’єднання сталевих заземлювальних провідників у затискачах зачищаються від фарби, а потім до блиску наждаковим полотном. Усі місця приєднання повинні бути надійно закріплені болтами з встановленням контргайок і доступні для огляду і контролю.

При груповому заземленні не допускається використання заземлювального провідника прокладеного всередині стінки залізобетонної опори. У цьому випадку необхідно прокласти зовнішній заземлювальний провідник, приєднавши його до проводу групового заземлення і до відростків заземлення на хомутах або закладних деталях для кріплення консолей кронштейнів, відтягнень і т.п.

Не підключаються до проводу групового заземлення опори з опором нижче 100 Ом, а також ізольовані від опор заземлювальні спуски від рога розрядника, який заземлюється, або привода секційного роз’єднувача. Заземлення інших вузлів кріплення на опорах із грозовими розрядниками і секційними роз’єднувачами переключається на провід групового заземлення.

6.5.3. Перевірити правильність монтажу всіх елементів групового заземлення і справність захисного пристрою.

7. Закінчення робіт

7.1. Від’єднати приставну драбину від опори і опустити її на землю.

7.2. Зняти заземлювальні штанги.

7.3. Зібрати матеріали, монтажні приладдя, інструмент, захисні засоби і завантажити їх на транспортний засіб.

7.4. Дати повідомлення енергодиспетчеру про закінчення робіт.

7.5. Повернутися на виробничу базу ЕЧК.