Е Ч К

Технологічна карта № 1.2.12.

ВИМІР СТАТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК І ПЕРЕВІРКА СТАНУ СТРУМОПРИЙМАЧІВ ЕЛЕКТРОРУХОМОГО СКЛАДУ

1. Склад виконавців

Начальник району контактної мережі,  електромеханік чи  електромонтер 6 розряду ……. 1
Електромонтер 4 розряду ……. 1

2. Умови виконання робіт

Робота виконується:

2.1. Зі зняттям напруги і заземленням. Як правило, на відкритому повітрі (відкриті ПТО, піскозаправочні пристрої, тракціонні колії депо), де є можливість зняття напруги з контактної мережі і її заземлення.

2.2. Разом із працівником локомотивного депо.

2.3. За розпорядженням і повідомленням  енергодиспетчера чи по наряду і наказу енергодиспетчера (при необхідності зняття напруги).

3. Механізми, прилади, монтажні пристосування, інструмент, захисні засоби і сигнальні приналежності

Динамометр зі шкалою на 250 — 500 Н (25 — 50 кгс), шт ……. 1
Вимірювальна рейка з ціною позначки 100 мм, шт ……. 1
Вимірювальна лінійка, шт ……. 1
Рукавиці діелектричні, пара ……. 1
Заземлююча штанга, шт ……. 1
Запобіжний пояс, шт ……. 1
4. Норма часу на один струмоприймач — 0,8 люд.год.

5. Підготовчі роботи і допуск до роботи

5.1. Одержати розпорядження на проведення робіт і цільовий інструктаж від особи, що видала його.

5.2. Підготувати захисні засоби й інструмент, перевірити їх справність, прибути до місця роботи.

5.3. Повідомити енергодиспетчера про час, місце і характер робіт. При необхідності зняття напруги одержати наказ  енергодиспетчера чи дозвіл чергового по депо на проведення робіт після відключення відповідних секційних роз’єднувачів.

5.4. Заземлити контактну мережу колії з якої знята напруга заземлюючими штангами відповідно до наряду.

5.5. Провести цільовий інструктаж по безпечному виконанню робіт всім членам бригади . Здійснити допуск до виконання робіт.

6. Схема послідовного технологічного процесу

6.1. Вимір статичних характеристик.

6.1.1. Піднятися на дах  електровоза чи  електропоїзда. Установити вертикально на основі струмоприймача вимірювальну рейку з ціною позначки 100 мм (нульова позначка повинна відповідати висоті цілком опущеного струмоприймача).

6.1.2. За допомогою динамометра виміряти величини натискання полоза на контактний провід у діапазоні робочої висоти струмоприймача через кожні 100 мм у межах переміщення полоза при плавному опусканні (вимір пасивного натискання), а потім при плавному підйомі (вимір активного натискання). Величини натискань при підйомі й опусканні, а також різниця між натисканням при підйомі й опусканні на одній і тій же висоті струмоприймача не повинна перевищувати встановлені межі для кожного типу струмоприймача (табл. 1.2.2).

6.1.3. Визначити по секундоміру час підйому до максимальної робочої висоти і час опускання до складеного положення при кількаразовому підйомі й опусканні струмоприймача з кабіни машиніста. Час не повинен перевищувати встановлені для кожного типу струмоприймача межі (табл. 1.2.2).

                                                                            Таблиця 1.2.2.

Примітка. Перевірка статичних характеристик виконується відразу ж після підйому струмоприймача без попереднього його розгойдування, а при температурі — 20 °С и нижче — на відкритому повітрі (поза приміщеннями  депо чи ПТО).

6.2. Перевірка стану струмоприймача.

6.2.1. Перевірити зовнішнім оглядом стан полозів струмоприймача і його контактних пластин (вставок). Дозволяється спільна експлуатація на тій же ділянці контактних пластин зі спеченого матеріалу (металокераміки) і вугільних вставок. Не допускається спільна робота струмоприймачів з контактними пластинами зі спеченого  матеріалу і мідних пластин. Установка на полозі контактних  пластин чи вугільних вставок повинна відповідати типовим кресленням. На ділянках постійного струму і. починаючи з II

ожеледевого району, на ділянках змінного струму кожен полоз повинен бути обладнаний трьома рядами вугільних  вставок чи контактних пластин. Довжина середнього (внутрішнього) ряду повинна бути не менш 900 мм і він повинен знаходитися на одному рівні з зовнішніми чи нижче його, але не більш, ніж на 1 мм. Кінці внутрішнього ряду повинні бути запиляні під кутом на 5 — 6 мм у довжину і на 3 мм по висоті.

Полози з контактними пластинами зі спеченого матеріалу чи  з міді повинні бути заправлені сухим графітовим змащенням по всій довжині робочої зони полоза.

Поверхня полозів повинна бути ретельно вирівняна, контактні пластини (вставки) повинні щільно прилягати по всій довжині до полоза.

Контактна поверхня полоза повинна бути захищена від електрокорозії за допомогою закріпленої на ньому мідної  підкладки  чи покрита з внутрішньої сторони полоза антикорозійною пастою. Кінці підкладки виводяться до шунтів, між сусідніми рядами пластин робиться перемичка. Кріплення контактних пластин до полоза здійснюється за допомогою латунних гвинтів з конусною головкою з кутом конуса 60°. На незношеній пластині головка гвинта повинна бути утоплена на 1 — 1,5 мм.

Кріплення вугільних вставок до полоза здійснюється окремими  плашками  чи суцільною смугою, зазор між вставками повинен бути не більш 0,8 мм, а між контактними пластинами — не більш 1 мм. Стики повинні бути запиляні так, щоб ковзання контактного проводу по них було плавним.

Не допускаються до експлуатації і підлягають заміні полози, що мають наступні дефекти:

— задири, перепали, відставання від каркаса кінців крайніх накладок, нещільне закріплення контактних пластин і вугільних вставок;

— поперечна тріщина на вугільній вставці при закріпленні її окремими  плашками чи дві тріщини при закріпленні суцільною смугою;

— відкол поперек вугільної вставки розміром більш 50 % ширини вставки;

 — товщина в найбільш зношеній частині менш 2,5 мм у контактних пластин і 10 мм і менш у вугільних вставок;

— відстань від поверхні вугільної вставки до краю кріпильних елементів 1 мм влітку і 2 мм узимку;

— хвильовий знос при крутості підйому хвилі більш 20°;

— пропили з крутістю лунки більш 20°;

— виступаючі над поверхнею контактних пластин головки кріпильних  болтів чи наявності болтів зі зношеними головками;

— відсутність,  виснаження чи викришування сухого графітового змащення між контактними пластинами по всій довжині робочої зони полоза;

— графітове змащення нанесене вище рівня контактних пластин.

6.2.2. Перевірити наявність у шарнірних з’єднаннях змащення, перевірити стан і кріплення гнучких шунтів, ізоляторів, повітряних рукавів  підйомно-опускаючих механізмів.

Не допускаються до експлуатації струмоприймачі, що мають наступні дефекти:

— “заїдання” у шарнірних  з’єднаннях;

— обриви більш 25% жил хоча б в одному з гнучких  шунтів чи  ослаблення його кріплення;

— видимі ушкодження ізоляторів, забруднення їх поверхні чи  наявність слідів  перекриття  чи  трекинга;

— видимі  ушкодження  повітряних рукавів;

— тріщини, перепали чи вигини труб;

—  обрив чи тріщина на будь-якому витку пружин;

— перекіс струмоприймача  вліво чи  вправо від вертикальної осі (при найбільшій робочій висоті) більш 30 мм;

— різниця по висоті одного краю полоза стосовно іншого більш 20 мм;

—  розчіплювання чи  будь-яка несправність у каретках для кріплення полозів.

6.2.3. Напередодні зими рекомендується перевірити в депо документацію на манжети для циліндрів пневмоприводів, уточнити наявність необхідних для них і шарнірних з’єднань змащень.

У циліндрах повинні застосовуватися манжети тільки шкіряні чи з гуми групи I за ДСТ 6678 чи гуми 7-6659 по ТУ 38 1051070. Термін придатності резинових манжет не повинен перевищувати 2 роки з моменту виготовлення незалежно від стану. Рік виготовлення (дві останні цифри) вказується на внутрішній поверхні зовнішньої кромки манжети.

Для гумових манжет повинно використовуватися змащення ЗТ-72 без будь-яких добавок ( масла чи  змащень), для шкіряних манжет — змащення ЗТ-72 чи ЖТКЗ-65, а для шарнірних з’єднань — змащення ЖТКЗ-65.

При необхідності зробити вибіркову перевірку шляхом розкриття циліндра пневмоприводу струмоприймача.

7. Закінчення робіт

7.1. Зняти заземлюючі штанги і відновити  живлення контактної мережі.

7.2. Дати повідомлення енергодиспетчерові.

7.3. Зібрати захисні кошти, інструмент і повернутися на виробничу базу ЕЧК.

7.4. За результатами перевірки і вимірів оформити акт, котрий направити керівництву відповідного депо і дистанції електропостачання.