Е Ч К

Технологічна карта № 1.2.15

ПРОФІЛАКТИЧНІ ВИПРОБУВАННЯ, ВИМІРИ І НАСТРОЮВАННЯ АПАРАТУРИ ЗАХИСТУ СТАНЦІЇ СТИКУВАННЯ (ЗСС)

I. Склад виконавців

Електромеханік чи електромонтер 6 розряду ……. 1
Електромонтер 4розряду ……. 1

2. Умови виконання робіт

Робота виконується:                        

2.1.  Зі зняттям напруги і заземленням  пункту групування, без перервив русі електрорухомого складу, з виводом  у ремонт апаратури ЗСС.

2.2. По  наряду і наказу енергодиспетчера

3. Механізми, прилади, монтажні і сигнальні  пристосування, інструмент, захисні засоби

Пересувна лабораторія ЛІК-10М чи вимірювальна, іспитова апаратура і прилади, приведені в тексті карти, компл ……. 1
Проводи для підключення  ізольовані перетином 1,5 — 2,5 мм², м ……. 10
Лінійка, шт ……. 1
Штангенциркуль, шт ……. 1
Напильник, шт ……. 1
Термометр зі шкалою до 100 °С, шт ……. 1
Наждакова полотнина, лист ……. 1
Викрутки, компл ……. 1
Плоскогубці комбіновані, шт ……. 1
Ключі гайкові, компл ……. 1
Заземлююча  штанга, шт ……. по числу, зазначеному в наряді
Дріт для закорочування конденсаторів, м ……. 2
Рукавиці діелектричні, пара ……. 2
Груша гумова, шт ……. 1
Штанга ізолююча з металевим наконечником, шт ……. 1

4. Норма часу на один комплект захисту — 7,08 люд.год.

Примітка. При регулюванні іскрового проміжку вентильного розрядника до норми часу додати 2,20 люд.год.

5. Підготовчі  роботи і допуск до роботи

5.1. Напередодні робіт передати енергодиспетчерові заявку на виконання робіт зі зняттям напруги і заземленням  пункту групування, із вказівкою часу, місця і характеру роботи.

5.2. Одержати наряд на проведення робіт і цільовий інструктаж від особи, що видала його.

5.3. Підготувати монтажні та сигнальні пристосування, прилади, захисні засоби й інструмент, перевірити їх справність і терміни випробувань. Завантажити їх, а також підібрані матеріали на транспортний засіб, організувати доставку разом із бригадою до місця роботи.

5.4. Після прибуття на місце роботи:

5.4.1. Перевірити на пункті групування справність зв’язку з енергодиспетчером і черговим по посту МРЦ (ЕЦ).

5.4.2. Одержати наказ енергодиспетчера на відключення, заземлення і проведення робіт на апаратурі ЗСС.

5.4.3. Провести цільовий інструктаж по безпечному виконанню робіт всім членам бригади з розписом в  наряді.

5.4.4. Заземлити відповідно до наряду переносними заземлюючими штангами проводи і устаткування, з яких знята напруга і можлива її подача.

5.4.5. Здійснити допуск до проведення робіт.

6. Схема послідовного технологічного процесу

6.1.1. Після відключення від шини постійного струму (7), перевірки відсутності напруги і заземлення установки ЗСС, розрядити і закоротити проводом конденсатори (2 і 5) з метою виключення можливості накопичення ними заряду (рис.1.2.8.).

6.1.2. Перевірити зовнішним оглядом стан обладнання, та пристроїв, очистити їх від забруднень та пилу.

6.1.3. Від’єнати кола первиної напруги та кола  напруги управління (помаркирувавши їх) від обладнання та пристроїв, які підлягають профілактичним іспитам та вимірюванням.

6.2.Вимір опору ізоляції обмоток трансформатора запалу.

6.2.1. Виміряти опір ізоляції первинної і вторинної обмоток щодо землі (бака) і між собою

Виміри проводити  мегомметром на напругу 2500 В для обмотки високої напруги і на 500 — 1000 В — для обмотки низької напруги. При вимірах невипробувані обмотки і бак повинні бути заземлені спільно.

Порядок вимірів мегомметром викладений у п. 6.2.2 Технологічні карти № 1.2.14 книги II цього збірника.

6.2.2. Оцінити результати вимірів. Величина опору не нормується, але порівнюється з заводськими даними чи даними попередніх вимірів. Зниження приведеного до однієї і тіє ж температури опору більш, ніж на 30 % неприпустимо.

Рис. 1.2.8. Схема блока захисту станції стикування (ЗСС)
1 – вентильний розрядник; 2 – розділяючі конденсатори; 3 – трансформатор запалу; 4 – головний іскровий проміжок; 5 – згажуючі конденсатори; 6 – реле заземлення; 7 – ввод для підключення до шини постійного струму.

Для приведення значення опору, вимірюваного на  заводі чи при попередніх іспитах при температурі (t2) до значень опору при температурі під час чергових вимірів (t1) зробити перерахування за допомогою коефіцієнта К2, значення якого приведені в таблиці 1.2.4.

6.3. Вимір опору постійному струму обмоток трансформатора запалу.

6.3.1. Перед початком вимірів закоротити і заземлити випробувану обмотку.

6.3.2. Виміряти температуру обмотки (верхніх шарів масла) чи температуру навколишнього повітря при відсутності нагрівання трансформатора.

6.3.3. Вимірити опір постійному струму первинної і вторинної обмоток мостом МД-16 чи методом вольтметра-амперметра:

6.3.3.1. Вимір мостом МД-16 виконується за схемою рис. 1.2.9 у наступній послідовності:

– підключити схему вимірювального моста до виводів первинної обмотки (4) чи вторинної обмотки (5) трансформатора запалу (3). Особливу увагу звернути на якість контактів у місцях з’єднань. Вони повинні бути ретельно зачищені і надійно закріплені;

– зняти закоротку з вимірюваної обмотки;

– при зашунтованому гальванометрі (6) подати напругу від акумуляторної батареї (4) на обмотку. Через 1 — 2 хв (після стабілізації струму ланцюга), змінюючи опори пліч домогтися балансу моста (індикатором балансу служить гальванометр) і виміряти опір обмотки;

–  при зашунтованому гальванометрі відключити живлення від батареї, обмотку розрядити і заземлити;

— переключити вимірювальний міст на другу обмотку і провести виміри тим же порядком,  як і першої.

— розібрати схему вимірів.

Докладний опис методу вимірів викладено в заводській інструкції до приладу.

Рис. 1.2.9. Схема виміру опору обмоток постійному струму мостом МД-16:

1 — акумуляторна батарея, 2 — лицьова панель моста Р333; 3 — випробуваний трансформатор, 4 — виводи високовольтної обмотки; 5 — виводи низьковольтної обмотки.

6.3.3.2. Вимір методом вольтметра-амперметра первинної обмотки проводиться за схемою рис. 1.2.10.а, а вторинної обмотки — за схемою рис. 1.2.10.6. Виміри проводити в наступній послідовності:

— зняти заземлення (закоротку з випробуваної обмотки);

— включити джерело живлення (1). Після стабілізації вимірювального струму зафіксувати, одночасно, показання вольтметра (V) і амперметра (А). Опір резистора (2) підбирається так, щоб величина струму не перевищувала 20 % від номінального струму обмотки;

— відключити живлення, розрядити і заземлити випробувану обмотку.

— переключити схему на вторинну обмотку і провести виміри тим же порядком, що і первинної, але за схемою рис. 1.2.10.б. По закінченні вимірів:

— розібрати схему іспитів.

Для підвищення точності вимірів сполучні проводи повинні бути достатнього перетину і мінімально можливої довжини, а контактні з’єднання ретельно зачищені і надійно закріплені. Клас точності амперметра і вольтметра повинен бути не нижче 0,5.

6.3.3.3. Розрахувати опір обмоток по формулі:

Rx = U_x / I_Х

де R_x — опір обмотки, U_x — напруга, заміряна  вольтметром (V), I_Х — струм, заміряний  амперметром (А).

Для підвищення точності розрахунків використовувати наступні формули:

при вимірі за схемою 1.2.10.а:

R_x=  U_x / (I_x – U_x/R_B)

при вимірі за схемою 1.2.10.6:

R_x = (U_x– I_x*R_A) / I_x

де R_B і R_A— внутрішній опір вольтметра (U) і амперметра (А).

Рис. 1.2.10. Схема виміру опору обмоток постійному струму методом вольтметра-амперметра: а) — для первинної обмотки (з опором менш 10 Ом), б) — для вторинної обмотки (з опором 10 Ом і більш):

 1 — акумуляторна батарея; 2 — резистор; 3 — випробуваний трансформатор, 4 — виводи первинної обмотки; 5 — виводи вторинної обмотки.

6.3.4. Отримані результати вимірів перерахувати (привести) для прийнятої за норматив температури (t2 = +75°) по формулі:

R₂ =  R₁(235 + t₂) / (235 + t₁)

де R₂ — опір приведений до температури t₂; R₁ — опір, вимірюваний при температурі t₁; t₁ — температура вимірів.

6.3.6. Порівняти результати перерахування з попередніми  вимірами чи з заводськими даними (приведеними до температури +75°). Опір обмоток постійному струму повинен скласти: первинної обмотки 0,91 — 1,2 Ом, вторинної обмотки 43,5 — 48,0 Ом і не повинен відрізнятися від попередніх  чи заводських даних більш ніж на 2 %.

6.4. Іспит ізоляції обмоток трансформатора запалу підвищеною напругою.

6.4.1. Перед іспитом підвищеною напругою вимірити опір ізоляції випробуваної обмотки мегомметром (див. вище п. 6.2.).

6.4.2. Випробувати підвищеною напругою змінного струму промислової частоти первинну обмотку (напругою 5 кВ)  і  вторинну обмотку (напругою 30 кВ)  протягом 1 хв.

Схема і порядок вимірів приведені в Технологічній карті № 1.2.14 книги II цього збірника (див. рис. 1.2.6 і п.п. 6.3.2 — 6.3.6).

6.4.3. По закінченні випробувань установити заземлення на виводи іспитової установки, розібрати схему і повторно виміряти мегомметром опір ізоляції обмоток (порядком, викладеним вище в п. 6.2). Отримані результати не повинні відрізнятися від попередніх.

6.5. Випробування  ізоляції конденсаторів.

6.5.1. Виміряти мегомметром на 2500 В опір ізоляції конденсаторів між виводами і між виводами і корпусом.

Порядок і послідовність операцій при вимірі аналогічні виміру опору ізоляції обмоток трансформатора струму (див. п. 6.2.2 Технологічної карти № 1.2.14 книги 11 цього збірника).

Підключення, переключення і відключення мегомметра до банок конденсаторів робити тільки після їх розряду, заземлення і закорочування виводів тонким дротом.

Опір ізоляції не нормується, а порівнюється з заводськими  даними чи  з даними попередніх випробувань. Зменшення опору ізоляції не допускається.

6.5.2. Випробувати підвищеною напругою змінного струму промислової частоти ізоляцію кожної банки між обкладками (високовольтними виводами) напругою 8 кВ (2U_HOM) і між обкладками і корпусом — 16 кВ (4U_HOM) протягом 1 хв.

При іспиті ізоляції між обкладками високовольтний вивід іспитової схеми приєднується до позитивного виводу конденсатора, а заземлений — до негативного, закороченого  на корпус.

При іспиті ізоляції між обкладками і корпусом виводи конденсаторної банки з’єднати між собою і приєднати до високовольтного виводу іспитової схеми, а заземлений вивід — до заземленого корпуса конденсатора.

Схема і порядок проведення іспитів підвищеною напругою аналогічні іспитам обмоток трансформатора струму (див. рис. 1.2.6 і п. 6.3.2 — 6.3.6 Технологічної карти № 1.2.14  цього  збірника).

6.5.3. Після проведення іспитів розрядити конденсатори через резистор, розібрати схему іспитів.

6.6. Вимір ємності  конденсаторів

6.6.1. Виміряти ємність кожної банки конденаторів за допомогою універсального моста УМ-2 чи методом вольтметра-амперметра:

6.6.1.1. Вимір мостом УМ-2 виконується за схемою рис. 1.2.11.а внаступній послідовності:

— включити в одне плече моста еталонний конденсатор (С_эт), з’єднавши його послідовно з резистором (регульованим опором);

— в інше плече включити конденсатор для виміру його ємності (С_х);

— змінюючи опори пліч, домогтися балансу моста. Індикатором балансу служить гальванометр (G) постійного струму з випрямлячем, включеним на виході двохкаскадного підсилювача з регульованою чутливістю (докладний опис методу виміру викладено в заводській інструкції моста УМ-2).

6.6.1.2. Вимір методом вольтметра-амперметра проводиться за схемою рис. 1.2.11.б. у наступній послідовності:

– підключити живлення від мережі (параметри приладів повинні відповідати параметрам, зазначеним на схемі), після стабілізації струму зафіксувати одночасно показання вольтметра (U) і амперметра (А).

6.6.1.3. Розрахувати ємність конденсатора по формулі:

С_х = 1х10⁶/U*W (мкф),

де С_х — ємність конденсатора; U — показання вольтметра (V); I — показання амперметра (A); W — кутова частота (при частоті коливань ел. мережі 50 Гц складає 314).

Відхилення величини вимірюваної ємності від номінальної допускається в межах від -5 % до +15 %.

Рис 1.2.11. Схема виміру ємності конденсаторної банки:

а) мостом УМ-2, б) методом вольтметра-амперметра

6.6.2. По закінченні вимірів розрядити банки конденсаторів, закоротити їх виводи на корпус тонким дротом. Розібрати схему і приєднати до банок шини.

6.7. Випробування  розрядника з лінійним опором.

6.7.1. Виміряти мегомметром на 2500 В опір ізоляції вентильного розрядника. Величина опору не нормується, але порівнюється з попередніми (чи заводськими) випробуваннями і не повинна відрізнятися від них більш ніж на 30 %. Виміряти мегомметром на 1000 В опір додаткового резистора (із трьох послідовно включених трубок ПВЕ-50-1000). Величина опору повинна бути не менш 300 Ом.

Порядок виміру опору аналогічний виміру опору обмоток трансформатора (див. п.6.2.2. Технологічної карти № 1.2.14. цього збірника).

6.7.2. Виміряти струм провідності (струм витоку), для чого: зібрати схему (рис. 1.2.12), подати на неї живлення, плавно підняти напругу на розряднику до 4 кВ і зафіксувати показання мікроамперметра (9).

Рис.1.2.12. Схема виміру струму провідності (витоку) і напруги пробою при випрямленій напрузі:

1 — регулятор напруги; 2 — іспитовий трансформатор, 3 — випрямляч, 4 — струмообмежуючий резистор (R=300 кОм, Р=150 Вт); 5 — електростатичний кіловольтметр; 6 — згладжуючий конденсатор (Сн = 0.25 — 4 мкФ; V=10 кВ); 7 — випробуваний розрядник; 8 — шунтуючий вимикач; 9 — мікроамперметр із класом точності 0,5 чи 1,0; 10 — захисний проміжок

 Припустима величина струму провідності (струму витоку) складає 80 — 120 мкА.

6.7.3. Виміряти напругу пробою вентильного розрядника з підключеним лінійним опором (додатковим резистором) за схемою рис. 1.2.12. (шунтуючий вимикач (8) повинен бути у включеному стані), для чого: подати напругу на випробуваний розрядник і плавно підвищувати її до пробою (час наростання напруги до пробою не повинен перевищувати 10 с). Зафіксувати величину напруги пробою по спаданню до нуля напруги на кіловолътметрі.

Виміряти напругу пробою 5 разів. За уставку приймають середнє з чотирьох останніх вимірів. Припустима величина напруги пробою повинна бути 6,5 — 7 кВ по кожнім вимірі. При не забезпеченні зазначених норм відрегулювати величину напруги пробою зміною зазору між електродами іскрового проміжку вентильного розрядника.

6.8. Іспит реле заземлення

6.8.1. Перевірити приладом У-5052 електричні характеристики реле (струм спрацьовування і повернення при робочій уставці).

6.8.2. При необхідності, виконати підстроювання на заданий струм уставки. Струм спрацьовування реле не повинен відрізнятися від струму уставки, більш ніж на 5 %. Повторити перевірку 3 — 5 разів, припустимий розкид за показниками — 5 %.

6..9.  Регулювання, настроювання й випробування ЗСС.

6.9.1. Виміряти і, при необхідності, відрегулювати відстані між електродами головного іскрового проміжку (рис. 1.2.13).

Рис.1.2.13. Схема регулювання головного іскрового проміжку з запалом:

1 — потенційний електрод; 2 — заземлений електрод, 3 — запальний електрод (голка).

Граничні регулювальні параметри зазорів приведені в табл. 1.2.5.

Таблиця   1.2.5.

6.9.2. Приєднати ланцюг первинної комутації до устаткування й апаратури ЗСС у відповідності зі схемою рис. 1.2.8.

6.9.3. Підключити високовольтний вивод іспитової установки постійного струму (рис. 1.2.12) до вводу підключення ЗСС до фідера постійного струму, а заземлений вивод — до заземлюючого контуру, зняти закоротки з конденсаторів.

6.9.4. Зарядити конденсатори, плавно підвищуючи випрямлену  напругу до 6,5 — 7,0 кВ.

6.9.5. Відключити живлення іспитової установки, а додатковий зазор (в) закоротити ізолюючою штангою з металевим наконечником. При цьому виникає пробій повітряного проміжку між запальною голкою (3) і заземленим електродом (2), а потім між потенційним (1) і заземленим (2) електродами (рис. 1.2.13).

6.9.6. У випадку виникнення розряду тільки між запальним і заземленим електродами-(3 і 2) без перекриття всього повітряного проміжку (а) перевірити полярність імпульсу на запальному електроді (3) і зробити повторне випробування. Домогтися чіткого спрацьовування головного іскрового проміжку і рогового розрядника шляхом регулювання зазорів між електродами в припустимих межах (табл. 1.2.5).

6.9.7. Перевірити зпрацьовування реле заземлення і отримати по телефону від чергового по посту МРЦ (ЕЦ) повідомлення про надходження сигналу.

6.9.8. По закінченні профілактичних вимірів, іспитів і настроювання ЗСС перевірити надійність усіх контактних з’єднань, забрати матеріали, інструмент, прилади, закоротки і т.п., приєднати ЗСС до ланцюгів вторинної комутації і до шин (фідера) постійного струму 3,3 кВ.

6.9.9. За результатами усіх вимірів і випробувань оформити протоколи установленої форми в 2-х екземплярах.

7. Закінчення робіт

7.1. Зняти  заземлюючі штанги,

7.2. Про закінчення робіт дати повідомлення енергодиспетчерові і за його наказом включити ЗСС у роботу.

7.3. Зібрати прилади, матеріали, монтажні пристосування, інструмент, захисні засоби і завантажити  їх на транспортний засіб.

7.4. Повернутися на виробничу базу.