Технологічна карта № 1.2.32.
ДІАГНОСТУВАННЯ СТАНУ ПІДЗЕМНОЇ ЧАСТИНИ ЦЕНТРИФУГОВАНОЇ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ ОПОРИ ПРИЛАДОМ АДО-2М
1. Склад виконавців
Електромеханік ……. 1
Електромонтер 5 розряду ……. 1
Електромонтер 3 розряду ……. 1
2. Умови виконання робіт
Робота виконується:
2.1. Без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що перебувають під напругою , без підйому на висоту і без перерви в русі поїздів.
2.3. За розпорядженням і повідомленням енергодиспетчера про час, місце і характер робіт.
Примітки:
При діагностуванні опор жорстких поперечок необхідно забезпечити ізоляцію мінімум однієї опори від ригеля при двох опорах під ригелем і — не менш трьох опор при чотирьох (спарених) опорах під ригелем. Роботи з ізоляції опор від ригеля і перевірка її справності даною картою не враховані і повинні виконуватися окремо до початку робіт з діагностування.
2. Виміри рекомендується проводити при температурі повітря вище 0°С и при поталому стані ґрунту, у якому встановлена опора.
3. Механізми, прилади, монтажні пристосування, інструмент, захисні засоби.
Апаратура для діагностування стану опор типу АДО-2М, компл ……. 1
Прилад для визначення товщини захисного шару бетону ИЗСН-10Н, шт ……. 1
Вольтметр М231, шт ……. 1
Блокнот для запису з письмовим приладдям, компл ……. 1
Лопата, шт ……. 1
Переносне заземлення з послідовно включеним у її трос іскровим проміжком на 800 — 1200 В, зашунтованим перемичкою, компл ……. 1
Іскровий проміжок на 800 — 1200 В, шт ……. 1
Ключі гайкові, компл ……. 2
Перемичка мідна для шунтування іскрового проміжку, шт ……. 1
Рукавиці діелектричні, пара ……. 1
Жилет сигнальний, шт ……. З
Сигнальні приналежності, компл ……. 1
Аптечка медична компл ……. 1
4. Норма часу на одну опору — 3,69 люд.год.
5. Підготовчі роботи і допуск до роботи
5.1. Напередодні робіт передати енергодиспетчерові заявку на виконання робіт без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що перебувають під напругою, без підйому на висоту, без перерви в русі поїздів, із вказівкою часу, місця і характеру робіт.
5.2. Одержати розпорядження на виконання робіт і цільовий інструктаж від особи, що видала його.
5.3. Визначити перелік опор, що підлягають діагностуванню.
На ділянках постійного струму підлягають діагностуванню всі небезпечні у відношенні електрокорозії опори, виявлені під час візуальних оглядів чи на підставі вимірів у ланцюзі заземлення в першу чергу в анодних і знакозмінних зонах. До таких опор відносяться опори, у яких:
струм витоку з рейки через арматуру перевищує 40 ма;
– опір ланцюга заземлення менш 100 Ом чи менш 25 Ом на кожен вольт середнього значення позитивного потенціалу “рейка-земля”;
– градієнт потенціалу поблизу опори більш 0,1;
– спостерігається зміна опору в порівнянні з попередніми вимірами. Підвищення опору може свідчити про порушення (переривання) електричного ланцюга, внаслідок часткового чи повного руйнування арматури, або на арматурі з’явилися продукти корозії без руйнування захисного шару бетону;
– наявність на поверхні бетону надземної частини продуктів корозії чи арматури тріщин;
– з тривалою (3—4 місяці) експлуатацією з несправним захисним пристроєм ланцюга заземлення.
На ділянках змінного струму оцінка небезпеки електрокорозії не проводиться, тому що всі опори за умовами забезпечення нормальної роботи СЦБ повинні мати опір не менш 100 Ом, що виключає небезпечний витік тягового струму через опори. Однак, вибірковій діагностиці підземної частини підлягають опори, що знаходяться в найбільш несприятливих умовах (в агресивному стосовно бетону середовищі, з високим рівнем ґрунтових вод і ін.).
5.4. Уточнити по Книзі металевих і залізобетонних опор (форма ЕУ-87) тип кожної опори, нормативну несучу здатність, призначення і термін служби (рік установки), дані попередніх діагностувань.
5.5. Перевірити комплектність і справність приладів відповідно до вимог заводських інструкцій. Підготувати монтажні пристосування, захисні засоби, сигнальні приналежності й інструмент, перевірити їх справність і терміни іспитів. Завантажити їх і прилади на транспортний засіб, організувати доставку разом із бригадою до місця роботи.
5.6. Повідомити енергодиспетчера про місце, час і характер робіт.
5.7. Після прибуття на місце роботи провести цільовий інструктаж по безпечному виконанню робіт всім членам бригади.
5.8. Здійснити допуск до виконання робіт.
6. Схема послідовного технологічного процесу
6.1.Підготовка опори для діагностування.
6.1.1. Перевірити зовнішнім оглядом цілісність і справність усіх з’єднань у ланцюзі заземлення діагностуємої опори і надійність приєднання до тягової рейки, а також ізоляції заземлюючого провідника від землі.
6.1.2. В опори з іскровим проміжком у ланцюзі індивідуального заземлення:
– перевірити за допомогою вольтметра справність іскрового проміжку (порядок перевірки викладений у Технологічній карті № 1.2.21 книги II цього збірника);
– установити в діелектричних рукавицях на іскровому проміжку шунтуючу перемичку, приєднавши її спочатку з боку тягової рейки, а потім — з боку опори.
6.1.3. В опори з глухим індивідуальним заземленням (без іскрового проміжку):
– установити ізольоване від землі переносне заземлення з послідовно включеним справним іскровим проміжком зашунтованим перемичкою, приєднавши його спочатку до тягової рейки;
- від’єднати постійне заземлення безпосередньо біля опори.
6.1.4. В опори, об’єднаної тросом групового заземлення;
– при наявності в ланцюзі заземлення захисного пристрою зашунтувати його перемичкою, приєднавши її спочатку з боку тягової рейки, а потім — з боку троса групового заземлення чи заземлити трос на рейку заземлюючою штангою;
– опору, що діагностується, тимчасово приєднати до троса групового заземлення чи до тягової рейки через індивідуальний іскровий проміжок, зашунтований перемичкою;
– від’єднати постійне заземлення опори від троса групового заземлення.
6.1.5. На ділянках з інтенсивним забрудненням баластової призми струмопровідними матеріалами (вугілля, руда, добрива і т.п.) видалити навколо опори в радіусі 200 мм забруднений шар ґрунту на глибину 100 — 150 мм. Таку ж лунку заготовити для електрода порівняння (на відстані 2 м від вимірюваної опори в створі із суміжною опорою). 6.1.6. При відсутності в опори виводу діагностичного провідника визначити положення пасом арматури, розташованим у нейтральній зоні
перетину опори за допомогою приладу ИЗС-10Н чи найпростішого магнітного шукача. Над виявленим пасмом просвердлити (пробити) у захисному шарі бетону отвір діаметром 10 — 15 мм, не допускаючи надмірного руйнування бетону.
6.1.7. Установити в підготовлену лунку (див. вище п. 6.1.5) електрод порівняння.
6.2. Діагностичні виміри.
6.2.1. Зібрати схему виміру, приєднавши прилад до рейки, арматури опори і до електрода порівняння (див. рис. 1.2.28). Перевірити надійність контактів у місцях приєднань.
Рис. 1.2.28. Схема виміру приладом АДО-2М
6.2.2. Від’єднати шунтуючу перемичку на іскровому проміжку в ланцюзі індивідуального (постійного чи тимчасового) заземлення діагностуємої опори.
6.2.3. Включити прилад, перевірити достатність живлення приладу, після чого натиснути кнопку “пуск”. Установити потенціометром необхідний струм поляризації. Він повинен бути однаковим як при позитивній, так і при негативній поляризації. Його величина визначається множенням необхідної щільності струму (2 — 5 ма/дм2) на площу поверхні арматури в підземній частині опори. Для різних типів опор значення струмів поляризації приведені в заводській інструкції з експлуатації приладу.
Допускається приймати вихідний струм поляризації для всіх типів опор незалежно від їхньої потужності однаковим і рівним 0,5 А.
Якщо на індикаторному табло приладу не висвічуются цифри струму поляризації, необхідно перевірити контакти приєднання приладу до рейки й арматури.
6.2.4. Після автоматичної позитивної поляризації на протязі не менш однієї хвилини відключити живлення і записати на стрічку приладу перехідний потенціал на протязі 30 с. Установити перемикач полярності струму в протилежну позицію і повторити вимір.
На кожній опорі зняти не менш 3-х “кривих” перехідного потенціалу при позитивній і негативній поляризації з тим самим струмом.
Забороняється проводити виміри під час проходження поїздів.
Під час вимірів усі переключення режиму роботи приладу виконуються за допомогою ізольованої штанги. Доторкатися до приладу при від’єднаному шунті на іскровому проміжку в ланцюзі заземлення забороняється.
6.2.5. Визначити сумарний перехідний потенціал через 10 с. після відключення зовнішнього джерела струму. При різних знаках потенціалів позитивної і негативної поляризації абсолютні значення потенціалів складаються, а при однакових знаках — віднімаються.
Значення сумарного потенціалу більш 1,5 В свідчить про накладення зовнішнього електричного поля. У цьому випадку необхідно або усунути джерело електричних перешкод і повторити виміри, або виміряти величину потенціалу зовнішнього електричного поля між електродом порівняння й арматурою і відкоригувати величину сумарного перехідного потенціалу.
Більш докладно порядок вимірів викладений у заводській інструкції з експлуатації приладу й у Додатку 2 до Вказівок по технічному обслуговуванню і ремонту опорних конструкцій контактної мережі (ЦЕ-146-89).
6.2.6. Результати вимірів занести в блокнот.
6.2.7. Після закінченні вимірів приєднати в діелектричних рукавицях шунтуючу перемичку на іскровому проміжку в ланцюзі заземлення діагностуємої опори. Від’єднати прилад від арматури опори, електрода порівняння і від тягової рейки.
6.2.8. Закрити отвір у бетоні опори (для приєднання арматури до приладу) цементним розчином, пофарбувати розкриту арматуру масляною або епоксидною фарбою.
6.2.9. Відновити постійне заземлення і зняти переносне заземлення, або шунтуючу перемичку з іскрового проміжку, від’єднавши її в діелектричних рукавицях спочатку з боку опори, а потім — з боку тягової рейки.
6.3.Оцінка стану опори за результатами вимірів. 6.3.1. Після повернення на виробничу базу зробити оцінку стану опори за результатами діагностування. Оцінка виконується за методикою, викладеною в розділі 2 Додатку 2 до Вказівок по технічному
обслуговуванню і ремонту опорних конструкцій контактної мережі (К-146-96).
Якщо сумарний середній перехідий потенціал виявиться більш 0,7 В, можна вважати, що арматура опори не корозує і початкова несуча здатність не знизилася. При менших 0,7 В значеннях перехідного потенціалу необхідно провести додаткове обстеження підземної частини опори шляхом відкопки. Обстеження проводиться відповідно до Технологічної карти № 2.1.4. книги II цього збірника.
Для оцінки зміни стану опори в часі дані вимірів порівняти з результатами попереднього діагностування приладом АДО-2М.
7. Закінчення робіт
7.1 Зібрати прилади, монтажні пристосування, інструмент, захисні засоби і завантажити їх на транспортний засіб.
7.2. Дати повідомлення энергодйспетчеру про закінчення робіт.
7.3. Повернутися на виробничу базу. 7.4. Результати оцінки стану перенести в Книгу металевих і залізобетонних опор (форма ЕУ-87), а на дефектні опори, крім цього, оформити установленої форми картки.