Е Ч К

Технологічна карта № 1.2.34.

ДІАГНОСТУВАННЯ УЛЬТРАЗВУКОВИМ МЕТОДОМ СТАНУ ЦЕНТРИФУГОВАНОЇ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ ОПОРИ З ОЦІНКОЮ ЇЇ НЕСУЧОЇ  ЗДАТНОСТІ

1. Склад виконавців

Електромеханік ……. 1
Електромонтер 5 розряду ……. 1
Електромонтер 3 розряду ……. 1

2. Умови виконання робіт

Робота виконується:

2.1. У нижній частині опори — без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що перебувають під напругою , без підйому на висоту.

2.2. У зоні п’яти консолі — без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, з підйомом на висоту по приставним сходам.

2.3. По наряду і повідомленню енергодиспетчера з вказівкою часу, місця і характеру робіт, без перерви в русі поїздів.

Примітка. Виміри рекомендується проводити в суху погоду при відносній вологості повітря не вище 90 % і температурі повітря не нижче +5 °С, а після періоду дощів — не раніше, ніж через 2—3 дні.

3. Механізми, прилади, монтажні пристосування, інструмент, захисні засоби і сигнальні приналежності

Сходи приставні 7 м, шт ……. 1
Прилад для діагностування УК-1401 чи УК-14ПМ, компл ……. 1
Прилад для визначення товщини захисного шару бетону ИЗС-10Н, компл ……. 1
Блокнот для запису з письмовим приладдям, компл ……. 1
Ключ гайковий, шт ……. 2
Перемичка мідна для шунтування іскрового проміжку, шт ……. 1
Заземлююча штанга, шт ……. 1
Рукавиці  діелектричні, пара ……. 1
Пояс запобіжний, шт ……. 2
Жилет сигнальний, шт ……. 2
Сигнальні приналежності, компл ……. 1
Аптечка, компл ……. 1

4. Норма часу на діагностування опори з однією зоною виміру — 3,0 люд.год.

Примітка. До норми часу додавати:

1. На установку і зняття шунта на захисному пристрої в ланцюзі заземлення опори ……. 0,03 люд.год.

2. На прозвучування  кожної додаткової понад одну зону ……. 0,96 люд.год.

5. Підготовчі роботи і допуск до роботи

5.1. Напередодні робіт передати енергодиспетчерові заявку на виконання робіт без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, без перерви в русі поїздів із вказівкою часу, місця і характеру робіт.

5.2. Одержати наряд на виконання робіт і цільовий інструктаж від особи, що видала його.

5.3. Визначити перелік опор, що підлягають діагностуванню.

Вибірковому діагностуванню піддаються опори, у яких при візуальному огляді виявлені ушкодження: подовжні чи поперечні тріщини, вибої, вивітрювання і лущення  поверхневого шару бетону і т.п., а також виявлені прогини в зоні консолі.

Незалежно від ушкоджень вибірковому діагностуванню рекомендується піддавати анкерні опори й опори на кривих малого радіуса.

Суцільному діагностуванню піддаються опори при необхідності встановлення їх несучої здатності.

5.4. Уточнити по Книзі металевих і залізобетонних опор (форма ЕУ-87) тип кожної діагностуємої опори, нормативну несучу здатність, призначення і термін служби (рік установки), дані останніх оглядів і попереднього діагностування.

5.5. Настроїти і перевірити прилади на відповідність вимогам заводських інструкцій з експлуатації.

 5.6. Підготувати монтажні пристосування, захисні засоби, сигнальні приналежності й інструмент, перевірити їх справність і терміни іспитів. Завантажити їх, а також прилади для діагностування на транспортний засіб, організувати доставку разом із бригадою до місця роботи.

5.7. Повідомити енергодиспетчера про час, місце і характер робіт.

5.8. Після прибуття на місце роботи провести цільовий інструктаж по безпечному виконанню робіт всім членам бригади з розписом кожного в наряді.

5.9. Приєднати до тягової рейки башмак заземлюючої штанги і підготувати її для завішування на струмоведучі частини.

5.10. Перевірити цілісність і справність заземлення опори і надійність приєднання його до тягової рейки. При наявності в ланцюзі заземлення захисного пристрою установити на ньому мідну шунтуючу перемичку перетином 50 мм-², приєднавши її спочатку з боку тягової рейки, а потім — з боку опори. Роботу виконувати в діелектричних рукавицях.

5.11. Установити і закріпити на опорі приставні сходи 7 м.

5.12. Здійснити допуск до виконання робіт.

6. Схема послідовного технологічного процесу

6.1.Уточнення типу опори.

6.1.1. Оглянути  опору, що діагностується, уточнити її номер, тип і призначення на відповідність документації.

6.1.2. При відсутності даних установити тип опори, зробивши виміри приладом ИЗС-10Н у наступній послідовності: установити покажчик діаметрів арматури на передній панелі приладу на цифру “4”, переміщаючи перетворювач по окружності стійки опори, стежити за показаннями приладу. Якщо показання приладу змінюються від 3 — 4 мм до 10 — 15 мм, то це свідчить, що опора типу ЗБК. Якщо ж стрілка приладу постійно показує 15-18 мм, то опора типу СЖБК, СК (попередньо-напружена).

6.2.Визначення місць вимірів і порядок прозвучування.

6.2.1. Оглянути поверхню опори, виявити наявні ушкодження, їх кількість, розміри і зони розташування. Особливо виділити подовжні тріщини, а також візуально помітну сітку дрібних тріщин.

6.2.2 Визначити зони вимірів. В опор типу СЖБК, що не мають отворів у верховій частині, виміри проводять на висоті 1,2 — 1,5 м від поверхні землі і нижче кріплення п’яти консолі на 0,5 — 0,7 м. Для інших типів опор, що мають отвори у верхній частині, виміри проводять тільки в нижній частині опори. При наявності на поверхні опори зон із сіткою тріщин виміри в цих зонах повинні проводитися незалежно від їх місця розташування.

6.2.3. Вибрати ділянки вимірів. Вони повинні розташовуватися в найбільш навантаженій частині перетину опори, тобто в стиснутій  зоні чи в площині дії найбільшого згинаючого моменту. При подовжніх вимірах рекомендується прилад установлювати між пучками арматури. Їх розташування в тілі бетону опори може визначатися за допомогою приладу ИЗС-10Н. У поперечному напрямку арматура не впливає на показання приладу.

При наявності подовжніх тріщин прилад установлювати так, щоб подовжні тріщини знаходилися поза базою вимірів приладом.

У місцях розташування сітки дрібних тріщин прилад установлювати так, щоб у базу вимірів попадало найбільше їх число.

6.2.4. Вибрати лінії (напрямок) поперечного і подовжнього прозвучування і нанести їх на поверхню бетону. Лінії для подовжнього прозвучування рекомендується розташовувати між пучками (стержнями) арматури, положення яких уточнити за допомогою приладу ИЗС -10Н.

Зони контакту приладу з опорою повинні розташовуватися на відстані не менш 30 мм від подовжніх тріщин і від шва напівформ.

Поверхня бетону повинна бути очищена від бруду, фарби і т.п., у місцях контакту не повинно бути раковин, вибоїв і повітряних пор глибиною більш 3 мм і діаметром більше 6 мм. При чистій і гладкій поверхні бетону попередню підготовку її можна не робити.

6.2.5. Настроїти прилад для вимірів на відповідний тип опори і привести його в робочий стан. Виміри починати з нижньої ділянки опори.

6.2.6. Включити прилад і, послідовно прикладаючи до поверхні бетону опори (в обраних ділянках і лініях вимірів) і віднімаючи від неї, зафіксувати по трьох показаннях час поширення ультразвуку, при положенні приладу поперек опори й уздовж неї.

6.2.7. Результати вимірів по кожній зоні занести в блокнот, указавши її місце розташування на опорі. При проведенні вимірів необхідно домагатися стійких показань шляхом багаторазового прикладання приладу в тому самому місці з невеликим натисканням 40 — 50 Н (4 кгс).

Випадкові (надзвичайно малі чи надзвичайно великі) показання відкидати на стадії виміру. У блокнот заносити показання, що відрізняються між собою не більше ніж на 5 %.

Хитливі показання приладу характеризують дефектність структури бетону, що є додатковою ознакою зниження міцності опори.

Більш докладно порядок вимірів викладений у заводській інструкції з експлуатації приладу.

6.2.8. При необхідності вимірів на інших ділянках опори провести прозвучування аналогічним порядком, а при вимірах у п’яти консолі підніматися до місця роботи з приставних сходів.

6.3. Обробка  результатів  вимірів і оцінка стану опори.

6.3.1. Після повернення на виробничу базу зробити обробку даних. По кожному місці виміру визначити середній (із трьох вимірів) час поширення ультразвуку в поперечному і подовжньому напрямках.

При вимірах приладом УК-14ПМ отримані середні значення зменшити на 10 мкс (на час проходження ультразвуку по конусах приладу), а також врахувати погрішність вимірів (при відхиленні фактичної бази вимірів приладу від зазначеної в паспорті), шляхом множення на коефіцієнт, що дорівнює відношенню фактичної і паспортної баз вимірів.

6.3.2. Визначити для кожної зони вимірів показники для оцінки міцності бетону: П1 — середній (із трьох вимірів) час поширення ультразвуку в поперечному напрямку щодо подовжньої осі опори; П2 — відношення П1 до середнього (із трьох вимірів) часу поширення ультразвуку в подовжньому напрямку.

6.3.3. За результатами діагностування оцінити залишкову несучу здатність опори і визначити умови її подальшої експлуатації.

Значення показників П1 і П2, при яких міцність бетону і, відповідно, несуча здатність

 опори знаходяться в припустимих межах, приведені в табл. 1.2.10.

Таблиця   1.2.10

Такі опори продовжують експлуатуватися без обмежень і надалі підлягають обстеженню з установленою періодичністю.

Граничні значення показників П1 и П2, при яких ресурс опор вважається вичерпаним, приведені в табл. 1.2.11.

Таблиця   1.2.11

Такі опори підлягають заміні в найкоротший термін. До заміни опори ставляться на відтяжки і, при можливості, частково розвантажуються.

При проміжних значеннях показників П1 і П2 несуча здатність опори приблизно може бути оцінена по показниках П2, приведеним у табл. 1.2.12.

Таблиця   1.2.12

Для таких опор по таблиці визначається фактична несуча здатність опори М_ф множенням нормативного моменту М_н (по технічній документації) на коефіцієнт К.

Потім розраховується згинаючий момент від зовнішніх навантажень на рівні умовного обріза фундаменту (на позначці 0,5 м нижче головки рейки) — М_ізг і множиться на мінімальний коефіцієнт запасу міцності — 1.6.

При 1.2 М_ізг < Мф < 1,6 М_ізг опори встановлюються на відтяжки і заміняються протягом 2 — 3 років. У першу чергу повинні бути замінені опори з найбільш низькою несучою здатністю.

При перевірці несучої здатності опори під п’ятою консолі нормативний момент приймається рівним 0,8 М_н

Більш точне визначення несучої здатності опори по міцності бетону і по показниках П1 і П2 виконується відповідно до Додатка 3 до Вказівок по технічному обслуговуванню і ремонту опорних конструкцій контактної мережі (К-146-89).

7. Закінчення робіт

7.1. Від’єднати сходи від опори й опустити їх на землю. Від’єднати заземлюючу штангу від рейки (при роботі поблизу частин, що знаходяться під напругою).

7.2. Зняти в діелектричних рукавицях із захисного пристрою в ланцюзі заземлення шунтуючу  перемичку, від”єднавши її спочатку з боку опори, а потім – з боку рейки.

7.3. Дати повідомлення енергодиспетчерові про закінчення робіт.

7.4. Зібрати матеріали, монтажні пристосування, інструмент, захисні засоби і завантажити їх на транспортний засіб.

7.5. Повернутися на виробничу базу ЕЧК.

7.6. Результати вимірів перенести в Книгу металевих і залізобетонних опор (форма ЕУ-87), а на дефектні опори, крім цього, оформити установленої форми картки.