Е Ч К

Технологічна карта № 2.2.14.

ПЕРЕВІРКА СТАНУ І РЕМОНТ ГРУПОВОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ ОПОР

1. Склад виконавців

2. Умови виконання робіт

Робота виконується:

2.1. Без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, безпосередньо з  опори чи з застосуванням приставних сходів 9 м; з підйомом на висоту; без перерви в русі поїздів.

2.2. По наряду і повідомленню енергодиспетчера з вказівкою часу, місця і характеру робіт.

3. Механізми, прилади, монтажні пристосування, інструмент, захисні засоби і сигнальні приналежності

Сходи приставні 9 м (при роботі на конічної залізобетонний опорі), шт ……. 1
Набір інструмента електромонтера, компл ……. 1
Ножівка по металу з запасною полотниною, шт ……. 1
Полотнина наждакова, лист ……. 1
Щітка металева, шт ……. 1
Заземлююча штанга , шт ……. 2
Перемичка мідна для шунтування іскрового проміжку, шт ……. 1
“Вудка” мотузкова, шт ……. 1

Лопата, шт ……. 1
Молоток слюсарний, шт ……. 1
Рукавиці діелектричні, пара ……. 1
Пояс запобіжний, шт ……. 2
Каска захисна, шт ……. по числу виконавців
Жилет сигнальний, шт ……. по числу виконавців
Сигнальні приналежності, компл ……. 1

4. Норма часу, люд.год.

5. Підготовчі роботи і допуск до роботи

5.1. Напередодні робіт передати енергодиспетчерові заявку на виконання робіт без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, без перерви в русі поїздів із вказівкою часу, місця і характеру робіт.

5.2. Одержати наряд на виконання робіт і цільовий інструктаж від особи, що видала його.

5.3. Відповідно до результатів обходів і об’їздів з оглядом, діагностичних іспитів і вимірів підібрати необхідні матеріали і деталі для заміни зношених. Перевірити зовнішнім оглядом їх стан, комплектність, якість виготовлення і захисного покриття, прогнати різьблення на всіх нарізних сполученнях і нанести на них змащення.

При заміні іскрових  проміжків чи діодних заземлювачів провести їх випробування і виміри. Іскрові проміжки повинні мати величину напруги пробою від 800 до 1200 В. Діодний заземлювач повинен мати опір, у напрямку від рейки до опори, більш 100 кОм, а в зворотному напрямку — рівний нулю.

5.4. Підготувати монтажні пристосування, захисні засоби, сигнальні приналежності й інструмент, перевірити їх справність і терміни іспитів. Завантажити їх, а також підібрані матеріали і деталі на транспортний засіб, організувати доставку разом із бригадою до місця роботи.

5.5. Повідомити енергодиспетчера про час, місце і характер роботи.

5.6. Після прибуття на місце роботи провести цільовий інструктаж по безпечному виконанню роботи всім членам бригади з розписом в  наряді.

5.7. Приєднати до тягової рейки башмак заземлюючої штанги і підготувати її для завішування на струмоведучі частини.

5.8. При роботі на залізобетонній конічній опорі установити і закріпити на ній приставні сходи 9 м.

5.9. Здійснити допуск до виконання робіт.

6. Схема послідовного технологічного процесу

6.1.Заземлення троса групового заземлення.

6.1.1. Перевірити цілісність і справність приєднання троса групового заземлення до рейкового кола. При наявності в спусках захисного пристрою, що заземлюють, установити на ньому мідну шунтирующую перемичку перетином 50 мм², приєднавши її спочатку з боку тягової рейки, а потім – з боку троса. Роботу виконувати в діелектричних рукавицях.

6.1.2. На ділянках змінного струму перевірку стану і ремонт групового заземлення робити в зоні між двома переносними заземлюючими штангами, установленими на тросі групового заземлення на відстані 200 м одна  від одної після приєднання їх башмаків до тягової рейки.

6.2. Перевірка правильності монтажу.

6.2.1. Перевірити довжину “плеча” троса групового заземлення від місця підключення до рейкового кола до анкеровки (чи урізного ізолятора), висоту його підвісу. Довжина “плеча” при постійному струмі не повинна перевищувати 600 м для залізобетонних опор і 300 м — для металевих опор, а при змінному струмі повинна бути не більш 200 м.

Трос групового заземлення повинен анкеруватися на висоті 4 м від поверхні землі. Висота підвісу троса від рівня землі повинна бути не менш 5 м.

6.2.2 Перевірити правильність заземлення опор з розрядниками, роз’єднувачами і низьким опором заземлення.

Не підключаються до проводу групового заземлення опори з опором нижче 100 Ом, а також ізольовані від опор заземлюючі спуски від рога розрядника, що заземлюється, чи приводу секційного роз’єднувача.

6.3.Перевірка стану і ремонт заземлюючого спуску і захисного пристрою

6.3.1. Перевірити установку і кріплення на кронштейнах захисних пристроїв. Ослаблені кріплення підтягти.

Діодні заземлювачі кріпляться на дерев’яних кронштейнах ізольовано від опор на висоті 1,7 м від рівня землі. Іскрові проміжки встановлюють на висоті 0,5 — 1,0 м. У загальнодоступних місцях захисні пристрої встановлюють на висоті 2,5 м від рівня  землі чи посадочної платформи.

6.3.2. Перевірити приєднання захисного пристрою до заземлюючих спусків, а також приєднання спусків до тягового рейкового кола.

Приєднання виконуються:

— до міждросельних перемичок — сполучними затискачами (деталь К-054);

— до дросель-трансформаторів — під болти клемних виводів;

— до тягової рейки — за допомогою затискачів для заземлення (деталь К-124);

— до іскрового  проміжку чи діодного заземлювача — плашечними  затискачами для заземлюючого проводу (деталь К-066).

Захисний пристрій приєднується до троса групового заземлення одинарним проводом того ж перетину, що і трос, а до рейкового кола — двома сталевими прутками діаметром 12 мм для ділянок постійного струму і 10 мм — для ділянок змінного струму. Вони повинні бути пофарбовані і прокладені уздовж опори ізольовано від неї на дерев’яних чи полімерних прокладках, а по землі — ізольовано в поліетиленових трубках, заглиблених на один рівень з землею, чи на напівшпалах, покладених по поверхні землі, із кріпленням до них скобами.

Заземлюючі спуски вигинаються по профілю бровки земляного  полотна і баластової призми.

 Щоб виключити шунтування рейкового кола, прокладка заземлюючих провідників під рейками повинна бути виконана в одному шпальному ящику, із твердим кріпленням провідника скобами до дерев’яних шпал. При наявності залізобетонних шпал прокладка виконується в ізольованих трубах (асбоцементних, полімерних і т.п.).

Відстань між місцями приєднання проводів до рейок повинна бути не більш 200 мм.

Примітка. При виявленні незадовільного механічного  з’єднання чи окислювання контактних поверхонь зробити їх перебирання з зачищенням контактних поверхонь заземлюючих  провідників, і затискачів наждаковою  полотниною чи металевою щіткою до блиску. Місця розриву в ланцюзі заземлення необхідно попередньо зашунтувати шунтуючою мідною перемичкою перетином 50 мм², порядком, зазначеним вище в п. 6.1.1.

6.4.Перевірка стану і ремонт заземлення опор на трос.

групового заземлення

6.4.1. Перевірити кріплення на опорах кронштейнів анкеровки і підвісу троса групового заземлення. Ослаблені кріплення підтягти. Сідло в місцях зламу проводу (на кривих ділянках колії) повинно бути розташоване так, щоб зусилля від зламу проходилося на основну частину корпуса, а не на плашку; між алюмінієвим (сталеалюмінієвим) проводом і сідлом повинен бути вкладиш (деталь К-067). Провід у сідлі повинен бути закріплений плашкою, жолобок якої відповідає перетину проводу.

6.4.2. Перевірити приєднання заземлюючих провідників опор до троса групового заземлення. На залізобетонних опорах заземлюючі провідники йдуть від відростків заземлення на  хомутах чи закладних деталях для кріплення консолей, кронштейнів, відтяжок і т.п. На металевих опорах заземлюючий пруток приєднується до розкосу опори болтовим кріпленням (приєднання до несущих уголків  опори не допускається).

Вузли з’єднання заземлюючих  провідників із тросом групового заземлення виконуються сполучними затискачами (деталь К-054) – для проводів марки М чи ПБСМ; сполучними затискачами (деталь К-064) – для проводів марки А чи АС перетином 120 – 185 мм². На заземлюючі провідники із круглої сталі діаметром 10 – 12 мм і проводу марки А и АС перетином до 65 мм² установлюються плашечні затискачі (деталь К-066). Усі місця приєднання повинні бути надійно закріплені болтами з контргайками.

6.4.3. При необхідності зробити перебирання вузлів приєднання з зачищенням контактних поверхонь заземлюючих провідників, троса і затискачів наждаковою  полотниною чи металевою щіткою до металевого блиску. Місця розриву в ланцюзі заземлення необхідно попередньо зашунтувати шунтуючою  мідною перемичкою перетином 50 мм².

6.5. Зняття заземлення чи шунтуючої перемички.

6.5.1. Виконавцю спуститися вниз, зняти шунтуючу перемичку з захисного пристрою, від’єднавши її в діелектричних рукавицях спочатку з боку опори, а потім від тягової рейки.

6.5.2. На ділянках змінного струму зняти заземлюючі штанги із троса групового заземлення.

7. Закінчення робіт

7.1. Від’єднати  сходи від опори й опустити їх на землю.

7.2. Від’єднати заземлюючу штангу від тягової рейки (при роботі поблизу частин, що знаходяться під напругою).

7.3. Зібрати матеріали, монтажні пристосування, інструмент, захисні засоби і завантажити їх на транспортний засіб.

7.4. Дати повідомлення енергодиспетчерові про закінчення робіт.

7.5. Повернутися на виробничу базу ЕЧК.