7 Технічне обслуговування та ремонт спеціального самохідного рухомого складу
7.1 Загальні положення
7.1.1 Спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці, і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту й технічного обслуговування.
Запобігання появі несправностей і забезпечення встановлених строків служби рухомого складу має бути головним у роботі осіб, відповідальних за його технічне обслуговування та ремонт.
Розміщення й технічне оснащення депо для спеціального рухомого складу, пунктів технічного обслуговування, майстерень, екіпірувальних пристроїв та інших споруд і пристроїв повинні забезпечувати якісний ремонт і технічне обслуговування спеціального рухомого складу, раціональне використання матеріальних ресурсів, безпечні умови праці, ефективне використання спеціального рухомого складу.
У пунктах, встановлених начальником залізниці, мають бути в постійній готовності спеціальні автомотриси, дрезини для відбудови колії та пристроїв електропостачання. Забороняється займати рухомим складом колії постійної стоянки спеціальних автомотрис і дрезин, призначених для ведення відбудовних робіт.
7.1.2 Основні технічні вимоги до спеціального рухомого складу та знімних рухомих одиниць, а також порядок їх технічного обслуговування й ремонту визначений Положенням про планово-запобіжний ремонт спеціального рухомого складу, затвердженого наказом Укрзалізниці від 22.10.2001 № 562-Ц (ЦП-0079).
7.1.3 Для забезпечення постійної справності та безпечної роботи усі машини, що знаходяться в експлуатації, повинні піддягати:
– контрольно-технічному огляду;
– щоденному та періодичному технічному обслуго- вуванню; планово-попереджувальному ремонту;
– ПТО і ЧТО кранових установок і підйомників. 7.1.4 За всіх видів технічних оглядів, обстежень,
ревізій, періодичних технічних обслуговувань і ремонтів колісні пари, роликопідшипникові букси, автозчепні та гальмівні пристрої, повітряні резервуари машин повинні відповідати як вимогам експлуатаційної документації, так і вимогам таких інструкцій і правил:
– колісні пари машин, що обладнані ролико- підшипниковими буксами – Інструкції з огляду, обстеження, ремонту та формування колісних пар машин, дрезин, автомотрис і мотовозів;
– роликопідшипникові букси – Інструкціям ЦП- 0023,ЦП-0013;
– автозчеп – Інструкції з ремонту та обслуго-вування автозчепного пристрою рухомого складу залізниць України;
– гальмівні пристрої – ОСТ32.90-97 “Машини путевые. Тормозное оборудование. Требования к зксплуатации. Инструктивные указания”, Інструкції з експлуатації гальм спеціального рухомого складу залізниць України ЦРБ-0032;
– повітряні резервуари, що працюють під тиском, манометри і запобіжні клапани – Правилам нагляду за паровими котлами та повітряними резервуарами рухомого складу залізниць України;
– електричні машини – Правилам ремонту електрич- них машин, що установлені на колійних машинах;
– прилади безпеки руху – керівництвам (настановам) з експлуатації відповідних приладів безпеки руху та Інструкції з технічного обслуговування локомотивних приладів безпеки руху спеціального самохідного рухомого складу на залізницях України;
– кранові установки та підйомники – ДНАОП 0.00- 1.03-02, НПАОП 0.00-1.36.03.
7.1.5 Результати контрольно-технічних оглядів і ремонтів заносяться у паспорт (формуляр) машини.
Паспорти повітряних резервуарів, що працюють під тиском, колісних пар та інших пристроїв заповнюються згідно з вимогами правил, що регламентують утримування та ремонт відповідного вузла, пристрою та агрегату.
Результати оглядів, обстежень, ревізій та ремонтів вузлів та агрегатів, що не мають паспортів (буксових вузлів, автозчепів та інших), фіксуються згідно з вимогами правил та інструкцій, що регламентують утримування та ремонт відповідного вузла та агрегату, а також правил та інструкцій з утримування та ремонту даного виду машини.
7.2. Види, терміни і порядок проведення технічних оглядів
7.2.1 Види оглядів:
– контрольно-технічний огляд;
– огляд обладнання системи безпеки руху.
7.2.2 Контрольно-технічний огляд машини виконується двічі на рік (через 6 місяців) для машин, що експлуатуються цілий рік, та один раз на рік (через 12 місяців) для машин, що експлуатуються тільки сезонно.
7.2.3 Один раз на квартал виконується технічний огляд машин, обладнаних системою безпеки руху, із заходом на контрольні пункти АЛСН та ПРЗ.
7.2.4 Контрольно-технічний огляд проводиться комісійно під головуванням керівника структурного підрозділу залізниці, де приписана машина, або його заступника.
До складу комісії входять: представник структурного підрозділу (підприємства) приписки машини, відповідальний за її експлуатацію, фахівці вагонного депо, дистанції сигналізації та зв’язку (для перевірки приладів безпеки відповідно до визначених Державною адміністрацією залізничного транспорту України переліку та порядку), машиніст-інструктор і ревізор із безпеки руху дільниці залізниці.
7.2.5 Під час контрольно-технічного огляду виконується:
– огляд зовнішнього вигляду машини, її фарбу- вання, наявність і стан знаків та написів;
– перевірка стану болтових з’єднань кріплення установок, агрегатів і вузлів, контактних з’єднань електрообладнання, наявність шплінтування;
– огляд стану колісних пар;
– огляд автозчепних пристроїв;
– перевірка гальмового обладнання;
– перевірка стану робочих органів та інших механізмів;
– перевірка виконання термінів випробувань вантажопідіймальних механізмів і підйомників, а також вантажозахоплювальних пристроїв і наявність у відповідній документації записів, перевірка стану сталевих канатів;
– перевірка справності настилу, східців, огорож, бортів, площадок, лиж-відбійників, запірних механізмів;
– перевірка справності та комплектності інстру- менту, аварійних засобів, інвентарю, сигнальних пристроїв і приладдя;
– перевірка наявності необхідних запасних частин;
– перевірка наявності на машинах оформленої технічної документації;
– перевірка роботи двигунів, робочих органів та інших механізмів на холостому ходу та під навантаженням;
– перевірка засобів сигналізації, випробування контрольних приладів;
– перевірка системи безпеки руху із заходом на контрольний пункт АЛСН;
– повна перевірка пристроїв поїзного радіозв’язку в контрольно-ремонтному пункті дистанції зв’язку із зняттям блоків радіостанції з машини;
– вимірювання фактичного гальмівного шляху та порівняння результатів вимірювання з паспортними даними машини;
– перевірка вузлів фіксації кранових установок і підйомників;
– перевірка шунтувальних пристроїв.
7.2.6 Перевірка дії приладів безпеки провадиться на контрольному пункті АЛСН. Результати перевірки заносяться у Журнал обліку технічних параметрів систем приладів безпеки руху на контрольному пункті, у формуляр або паспорт машини та оформлюються актом, в якому працівник контрольного пункту робить позначку про справність пристроїв контролю пильності та ставить штамп-довідку на право користування пристроями безпеки руху.
Термін дії штамп-довідки – 90 днів.
Перевірка роботи радіостанцій поїзного радіозв’язку провадиться на контрольному пункті ПРЗ. Черговий механік контрольного пункту робить відмітку про справність дії радіостанцій шляхом заповнення відбитку штампа в журналі технічного стану машини після перевірки радіостанцій в обсязі, що встановлений технологічним процесом обслуговування апаратури радіозв’язку.
7.2.7 За результатами контрольно-технічного огляду на кожну машину складається акт про її стан і готовність до експлуатації, який затверджується керівником відособленого підрозділу залізниці й додається до документації на машину, а також відомість дефектів. За ступенем пошкодження деталей і складальних одиниць визначається можливість і доцільність їх ремонту або заміни.
7.3. Види, терміни та порядок проведення періодичного технічного обслуговування
7.3.1 Періодичне технічне обслуговування є профілактичним заходом у системі планово- попереджувального ремонту. Технічне обслуговування забезпечує найбільш сприятливі умови роботи елементів, сполучень, вузлів машини, своєчасне попередження появи несправностей і виявлення дефектів, що виникають.
7.3.2 Система планово-попереджувального тех- нічного обслуговування кожної машини реалізується шляхом:
– організації обліку напрацювання та постійного контролю за технічним станом;
– розроблення планів технічного обслуговування та ремонту;
– здійснення організаційно-технічних заходів, які забезпечують своєчасне та якісне виконання робіт із технічного обслуговування та ремонту у встановлені планом терміни згідно з чинною послідовністю та періодичністю;
– контролю за реалізацією планів технічного обслуговування та ремонту.
7.3.3 Періодичне технічне обслуговування поділяється на такі види:
– щозмінне технічне обслуговування (ЩО);
– перше технічне обслуговування (ТО-1);
– друге технічне обслуговування (ТО-2);
– сезонне технічне обслуговування (СО);
– ПТО і ЧТО кранової установки та підйомника.
7.3.4 Види технічного обслуговування, ремонту та періодичність їх проведення, а також обсяг і порядок виконання робіт із технічного обслуговування та поточного ремонту зазначаються в експлуатаційній документації на кожний тип машини.
7.3.5 Щозмінний технічний огляд машини виконується машиністом та його помічниками перед виїздом із початкової станції. Виїзд машини без виконання щозмінного технічного огляду забороняється. Крім того, щозмінне технічне обслуговування виконується протягом робочої зміни.
Під час щозмінного технічного обслуговування виконується:
– зовнішній огляд, перевірка стану болтових з’єднань кріплення установок, агрегатів і вузлів, контактних з’єднань електрообладнання, наявність шплінтування;
– огляд ресорного підвішування, буксових вузлів, автозчепного пристрою, колісних пар (технічні вимоги, що пред’являються до зазначених вузлів, наведені у додатках к, л,м);
– огляд генератора електростанції, електродвигунів і комутаційної апаратури, перевірка стану заземлення;
– огляд трансмісії, карданних з’єднань, осьових редукторів і реактивних тяг, ланцюгів і зірочок ланцюгових з’єднувальних муфт; перевірка стану та натягу приводних ременів;
– огляд гідропередачі, перевірка герметичності у з’єднанні гідросистеми;
– перевірка рівня мастила у картері чи рівня мастила у баку системи змащування дизеля, баку гідросистеми, картері компресора, редукторах, коробках передач, а також наявність палива;
– змащування вузлів машини відповідно до карти змащування;
– перевірка рівня охолоджувальної рідини в радіаторі та герметичності системи охолодження;
– огляд, запуск і перевірка дії силової установки, основних механізмів та агрегатів, їх приводів і систем управління;
– перевірка справності звукової та світлової сигналізації;
– перевірка, підготовка та випробування гальмівного обладнання згідно з Інструкцією з експлуатації машини та Інструкцією з експлуатації гальм рухомого складу залізниць України. При цьому обслуговуючий персонал зобов’язаний перевірити тиск у головних резервуарах при автоматичному поновленні роботи компресора та його відключення регулятором, же повинне бути при тиску в межах від 0,5 МПа до 0,8 МПа. Допустиме відхилення + 0,02 МПа для машин, обладнаних автоматичним і прямодійним гальмом. Тиск у головному резервуарі машин, обладнаних тільки прямодійним гальмом, повинен бути не менше 0,4 МПа. Переконавшись, що компресор після запуску працює нормально, ручки роз’єднувальних кранів гальма знаходяться у відповідних положеннях, автоматичне гальмо включене на відповідний режим, перевірити величину зарядного тиску й тиску у гальмівній магістралі, величину витоку повітря у гальмівній мережі, роботу крана машиніста, а кран допоміжного гальма перевірити на величину граничного тиску в гальмівних циліндрах при повному гальмуванні. Щільність гальмівної мережі машин, обладнаних автоматичним гальмом, перевірити за нормального зарядного тиску 0,5-0,52МПа. Для перевірки перекрити кран подвійної тяги або комбінований кран і спостерігати за падінням тиску по манометру: падіння тиску допускається не більше 0,02 МПа за 1 хвилину. Вихід штока гальмівного циліндра (діаметром 254 мм) при тиску в ньому 0,38 – 0,4 МПа повинен бути у межах 75 -100 мм, при інших величинах виходу штока важільна передача повинна бути відрегульована. Щільність магістралі прямодійного гальма перевірити при тиску в гальмівному циліндрі 0,35 МПа з установленням крана допоміжного гальма в перекришу; при цьому падіння тиску в магістралі прямодшного гальма повинне бути не більше 0,02 МПа за 1 хвилину;
– перевірка товщини гальмівних колодок, величина яких в експлуатації допускається не менше 10 мм, а для рухомого складу з колесами діаметром 710 (650) мм – не менше 20 мм; вихід гальмівних колодок за зовнішню поверхню бандажа в експлуатації допускається не більше 10 мм; колодки підлягають заміні при досягненні крайньої допустимої товщини, наявності по всій ширині колодки тріщин, при клиновидному спрацюванні колодки, якщо найменша товщина, що допускається, знаходиться від тонкого торця колодки на відстані 50 мм і більше;
– перевірка чутливості автогальм машини та причіпних одиниць до гальмування шляхом зниження тиску в магістралі краном машиніста за один раз на 0,05 – 0,06 МПа; при цьому повітророзподільники повинні спрацювати і не давати самовільного відпускання; після гальмування необхідно упевнитися у виході штока гальмівного циліндра. Перевірити чутливість автогальм до відпускання шляхом установлення ручки крана машиніста в поїзне положення, при якому гальмо повинне відпустити, а колодки – відійти від коліс. Перевірити допоміжне гальмо на максимальний тиск у гальмівній магістралі. Цей тиск повинен бути 0,38-0,40 МПа;
– регулювання крана машиніста автоматичного гальма при поїзному положенні на підтримання тиску у гальмівній магістралі 0,50-0,52 МПа;
– зливання конденсату з повітряних резервуарів і вологомасловіддільників через спускні крани після прогрівання та перевірки дії пневмосистеми;
– огляд з’єднання вихлопного тракту двигуна та глушника;
– перевірка комплектності інструменту, запасних частин, інвентарю, сигнальних приладів і приладдя;
– проведення передрейсової перевірки поїзного радіозв’язку шляхом виклику машиністом чергового по станції із записом результату перевірки до маршрутного листа.
У зимовий період додатково виконується огляд і перевірка дії пристроїв підігрівання охолоджувальної рідини і мастила силової установки.
7.3.6 Сезонне технічне обслуговування виконується перед сезоном робіт і після його закінчення.
Усі механізовані засоби ліквідації снігових заносів – снігоочисники, снігоприбиральні поїзди, струги мають бути відремонтовані й готові до роботи до 1 листопада поточного року.
Підготовлена до роботи в осінньо-зимовий період техніка повинна бути законсервована відповідно до Інструкції щодо її експлуатації.
7.3.7 Періодичні технічні обслуговування ССРС виконуються через установлені в експлуатаційній документації значення напрацювання чи інтервали часу, але не повинні перевищувати для ТО-1 – 100 год. роботи (або 1500 км пробігу), для ТО-2 – 400 год, роботи (або 5000 км пробігу).
Графік технічного обслуговування затверджується керівником підрозділу приписки машини після виконання певного обсягу робіт, відпрацювання певної кількості годин або зміни сезону. Роботи з технічного обслуговування виконуються обслуговуючим персоналом машини із залученням у необхідних випадках інших спеціалістів підрозділу-власника машини, спеціалістів локомотивних депо та дистанції сигналізації і зв’язку.
Подовження термінів виконання технічного обслуговування забороняється.
7.3.7 Терміни простою машин під час проведення технічного обслуговування розробляються згідно з обсягами робіт, зазначаються у графіку технічного обслуговування але не повинні бути меншими: при ТО-1 – 2 годин, при ТО-2 – 4 годин.
7.3.8 При технічному обслуговуванні ТО-1 повинні передбачатись обсяги робіт із урахуванням:
– миття та очищення машини від пилу та бруду;
– передбачених інструкціями чи експлуатаційною документацією виробників профілактичних робіт та перевірок, у тому числі для дизелів: перевірки щільності з’єднань трубопроводів, системи змащування із промиванням фільтрів, заміни фільтрів тонкого очищення мастила (при необхідності), очищення повітроочисників, паливних фільтрів, спускних патрубків;
– перевірки кріплення двигуна, гідропередачі, компресора, реверса, генератора електростанції та інших агрегатів, установлених на рамі машини;
– огляду з’єднань трубопроводів системи живлення, змащування та управління гідропередачі, пневматичної системи гальм, допоміжних систем та усунення виявлених недоліків;
– огляду та випробування вантажопідіймального крана чи механізму підйому робочої площадки, випробування ізоляції перехідної та робочої площадок згідно чинних норм;
– регулювання важільної передачі гальма для приведення до норми виходу штоку гальмівного циліндра, при необхідності заміни гальмівних колодок;
– огляду, при необхідності – ремонту карданних з’єднань;
– перевірки електричного обладнання, освітлення та сигналізації, щільності з’єднань усіх контактів з їх зачищенням, перевірки опору ізоляції, рівня та щільності електроліту акумуляторної батареї, при необхідності – її зарядки;
– перевірки рівня мастила в агрегатах, баках системи змащування двигуна, живлення гідропередачі, при необхідності – поповнення у них мастила.
Крім того, повинні виконуватись спеціальні роботи згідно з вимогами та керівництвами (інструкціями) заводів-виробників щодо окремих агрегатів, Правилами будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, Правилами користування резервуарами.
7.3.9 При технічному обслуговуванні ТО-2 виконуються всі роботи, передбачені ТО-1. На дизелі (або карбюраторному двигуні) виконуються роботи щодо технічного обслуговування, передбачені заводом- виробником.
Окрім зазначених робіт, повинні виконуватись:
– перевірка та регулювання зазорів клапанів, компресії в циліндрах, при необхідності – заміна поршневих кілець (у карбюраторних двигунах);
– видалення накипу із системи охолодження;
– промивання масляної системи.
7.3.10 Поряд із зазначеними роботами щодо технічного обслуговування при здійсненні ТО-1, ТО-2 повинне виконуватись обслуговування електричних машин, установлених на ССРС.
7.4 Порядок проведення планово-попереджувального ремонту.
7.4.1 Машини, що експлуатуються на залізницях України, повинні періодично піддаватись таким видам планово-попереджувального ремонту:
поточному ремонту (П), середньому ремонту (С), капітальному ремонту (К-1), капітально-відновлювальному ремонту (К), при необхідності – проведенню модернізації в порядку, визначеному Укрзалізницею.
7.4.2 Ремонт і модернізація ССРС планується відособленими підрозділами залізниць на підставі встановлених термінів із урахуванням фактичного стану машин або за необхідності проведення модернізації.
7.4.3 Проект річного плану ремонту чи модернізації машин на наступний рік розробляється кожним відособленим підрозділом залізниць за формою, наведеною у додатку Н на всі види ремонту або модернізації машин.
На основі проекту плану відособлений підрозділ залізниці подає до відповідної служби залізниці до 1 вересня поточного року заявку за формою, наведеною у додатку П, проекти планів середнього та капітального ремонтів і модернізації машин, що виконуються ремонтними відособленими підрозділами залізниць і ремонтними заводами.
За отриманими від відособлених підрозділів залізниць заявками, відповідна служба залізниці складає узагальнені проекти планів на середній і капітальні ремонти та модернізацію машин на наступний рік.
На підставі цих проектів планів відповідна служба складає заявку на капітальний ремонт і модернізацію машин (додаток Р), що виконуються ремонтними заводами, яку подають до 1 жовтня поточного року до відповідного Головного управління Укрзалізниці.
Графік ремонту та модернізації машин відособлених підрозділів господарств Укрзалізниці на ремонтних заводах складається відповідним Головним управлінням Укрзалізниці за формою, наведеною у додатку С.
Усі питання взаємовідносин між ремонтними відособленими підрозділами залізниць, або ремонтними заводами та замовниками регламентуються договорами.
7.4.4 Виконання усіх видів періодичних технічних обслуговувань, крім (ЩО), та усіх видів ремонту повинно відображатися в експлуатаційній документації на кожний тип машини.
7.4.5 Поточний ремонт виконує підприємство приписки машини, в основному, за експлуатаційною документацією машини.
7.4.6 Капітальний і середній ремонти машин виконують підприємства та підрозділи залізниць, які мають необхідне обладнання, технологічне устаткування та в установленому порядку отримали дозвіл на виконання відповідного виду ремонту, а також відповідні ремонтні заводи Укрзалізниці. Капітальний і середній ремонти виконуються за ремонтною документацією.
7.4.7 Машини, що направляються на середній і капітальний ремонти, здаються на ремонтне підприємство за актом встановленої форми. Разом із машиною ремонтному підприємству надаються попередня дефектна відомість і технічні паспорти машини, установок та агрегатів.
7.4.8 Після закінчення середнього та капітального ремонтів машину приймає представник замовника після приймання ВТК ремонтного підприємства. Приймання машини оформлюється актом встановленої форми.
7.4.9 Двигуни ССРС середній ремонт не проходять, оскільки повний міжремонтний цикл роботи дрезин, мотовозів або автомотрис передбачає два капітальних ремонта двигунів, тому капітальні ремонта двигунів провадяться і при капітальному, і при середньому ремонтах.
7.4.10 Якщо машина, відпрацювавши встановлену норму напрацювання до середнього чи капітального ремонту, за своїм технічним станом придатна до роботи, то міжремонтну норму до середнього чи капітального ремонту дозволяється збільшити.
Збільшення міжремонтної норми встановлюється комісією, склад якої передбачений п. 7.2.4 Інструкції. Збільшення міжремонтної норми дозволяється не більше ніж на 25 %.
У разі прийняття рішення щодо збільшення міжремонтної норми до середнього чи капітального ремонтів здійснюється поточний ремонт машини.
Збільшення міжремонтної норми оформлюється актом, що затверджується відповідною службою залізниці. Один примірник акта прикладається до паспорта машини, другий передається до відповідної служби.
Подовження міжремонтного терміну для поточних ремонтів та обслуговувань не допускається.
7.5 Склад робіт при різних видах ремонту ССРС.
7.5.1 Поточний ремонт.
Під час проведення поточного ремонту ССРС виконуються всі робота, передбачені технічними обслуговуваннями, крім того – такі роботи:
– огляд робочих органів, металоконструкцій, вантажопідіймального обладнання, міжферменого шарніра, редукторів, двигунів, муфт, сполучення двигунів із генераторами і редукторів з електродвигунами, пневматичної та гідравлічної систем, систем сигналізації, електрообладнання та електропроводки з перевіркою опору ізоляції;
– вимірювання параметрів основних деталей і складальних одиниць для визначення їх технічного стану засобами вимірювальної техніки, яким проведено процедуру метрологічної атестації або повірки чи калібрування, складання відомості дефектів;
– ремонт дефектних деталей і складальних одиниць;
– регулювання та налагоджування всіх сполучень, що регулюються;
– метрологічний контроль усіх контрольно- вимірювальних приладів;
– усунення виявлених у процесі експлуатації дефектів;
– перевірка та підтягування болтових з’єднань;
– ремонт повітропроводів та маслопроводів із заміною ущільнень;
– підтягування місць з’єднань проводів, зачищення контактів і регулювання зазорів між рухомими контактами;
– змащування всіх точок, доповнення чи заміна мастила у вузлах згідно з картою змащування, з промиванням картерів, заміною сальників і прокладок;
– розбирання та промивання фільтрів двигуна та гідросистеми живлення гідропередачі із заміною мастила;
– розбирання та перезаправка повітро-очищувача двигуна;
– промивання системи охолодження двигуна;
– очищення від нагару поршнів, головки блока, вихлопного колектора та глушника;
– перевірка компресії, при необхідності – заміни поршневих кілець;
– притирання клапанів (при необхідності), перевірка та регулювання паливного насоса високого тиску;
– очищення колектора генератора та його кілець, перевірка пружин, замка, щіток;
– перевірка центрування двигуна та його передачі;
– ремонт настилів, бортів та огородження;
– ремонт механізму підіймання та механізму повороту площадки аварійно-відновлювальних дрезин їм автомотрис;
– перевірка справності шунтуючого пристрою, 7.5.2 Середній ремонт.
Середній ремонт ССРС полягає у відпомленні технічних характеристик машини ремонтом або заміною зношених і пошкоджених вузлів і деталей. Крім того, при середньому ремонті обов’язково перевіряється технічний стан усіх інших вузлів із наступним усуненням виявлених несправностей.
Під час середнього ремонту машини здійснюється:
– огляд робочих органів, металоконструкцій, вантажопідіймального обладнання та підйомника, між- ферменого шарніра з повним його розбиранням, редукторів, двигунів, муфт сполучення двигунів з генераторами й редукторів з електродвигунами, пневматичної та гідравлічної систем, системи сигналізації, електро-обладнання та електропроводки з перевіркою опору ізоляції;
– вимірювання параметрів основних деталей і складальних одиниць для визначення їх технічного стану засобами вимірювальної техніки, яким проведено процедуру метрологічної атестації або повірки чи калібрування, складання відомості дефектів;
– капітальний ремонт окремих вузлів і агрегатів;
– розбирання частини складальних одиниць для ремонту чи заміни дефектних деталей (згідно з ремонтною документацією);
– ремонт металоконструкцш, вантажопідш-мального обладнання та підйомника, міжферменого шарніра, редукторів, двигунів, муфт сполучення двигунів з генераторами і редукторів з електричною, пневматичною і гідравлічною системою, системи автоматики і сигналізації, ходових частин, автозчепного пристрою, гальмового обладнання, шунтувального пристрою;
– складання складальних одиниць із регулюванням і випробуванням;
– ремонт робочих органів;
– перевірка та ремонт систем безпеки;
– складання та випробування машини;
– фарбування машини, нанесення розпізнавальних та інших знаків і написів;
– ремонт гальмової системи з повним розбиранням гальмової важільної передачі;
– викочування та звичайне опосвідчення колісних пар із проміжною ревізією букс;
– повний огляд і ремонт автозчепного пристрою зі зняттям його з машини;
– ремонт вузлів фіксації у транспортному положенні кранової установки чи підйомника;
– розбирання окремих вузлів і агрегатів згідно дефектної відомості. Ремонт і заміна зношених деталей;
– повна ревізія гідропередачі зі зняттям із машини та від’єднанням фрикційного валу;
– ремонт компресора з повним розбиранням;
– збирання вузлів із регулюванням, випробуванням і перевіркою рівня опору ізоляції електрообладнання та електропроводки;
– ремонт кузова, вікон і дверей кабіни;
– перевірка справності шунтувального пристрою. 7.5.3 Капітальний ремонт.
Капітальний ремонт ССРС передбачає повне розбирання (за виключенням клепаних, зварних, дерев’яних і клеєних конструкцій), очищення та дефектоскопію вузлів і деталей. Заміну або ремонт усіх вузлів і деталей, перевірку всіх вузлів і деталей, збирання машини з перевіркою, регулюванням і випробуванням усіх вузлів. Під час капітального ремонту провадиться:
– огляд усіх деталей, вузлів і обладнання з обміром основних деталей і складальних одиниць. Складання відомості дефектів;
– миття й розбирання машини;
– ремонт усіх дефектних складальних одиниць і деталей або їх заміна;
– розбирання й ремонт гідросистеми;
– часткова заміна електричної проводки;
– ремонт електричних апаратів;
– ремонт системи безпеки;
– повне опосвідчення колісних пар, повна ревізія букс, повне опосвідчення автозчепів;
– перевірка рівня опору ізоляції електрообладнання та електропроводки;
– метрологічний контроль контрольно-вимірювальних приладів;
– перевірка справності шунтувального пристрою;
– середній ремонт електричних машин;
– складання машини, її регулювання та випробування;
– фарбування машини, нанесення розпізнавальних та інших знаків і написів.
7.5.4 Капітально-відновлювальний ремонт включає:
– огляд робочих органів, металоконструкцій, вантажопідіймального обладнання та підйомника, міжферменого шарніра з повним його розбиранням, редукторів, двигунів, муфт сполучення двигунів з генераторами та редукторів з електродвигунами, пневматичної та гідравлічної систем, системи сигналізації, електрообладнання й електропроводки з перевіркою опору ізоляції, обмір основних деталей і складальних одиниць, складання відомості дефектів;
– миття й повне розбирання машини згідно з ремонтною документацією;
– ремонт або заміну дефектних складальних одиниць і деталей;
– розбирання й ремонт гідросистеми (згідно з ремонтною документацією);
– повну заміну електричної проводки та електричних апаратів;
– капітальний ремонт електричних машин;
– капітальний ремонт систем безпеки;
– складання машини, її регулювання та випробування;
– фарбування, нанесення розпізнавальних та інших знаків і написів.
7.5.5 У разі, коли модернізація машин проводиться разом з будь-яким ремонтом, виконуються всі роботи, які повинні бути виконані при цьому ремонті.
Модернізація машин, незалежно від того, проводиться вона разом із будь-яким ремонтом чи позачергово, може включати:
– заміну механізмів, агрегатів і вузлів на більш досконалі;
– установлення додаткових вузлів та агрегатів;
– заміну системи безпеки на більш досконалу;
– заміну конструкції та заміну електричних, електронних, гідравлічних, пневматичних та інших систем;
– заміну матеріалів робочих механізмів, вузлів, агрегатів;
– заміну методів виконання робіт;
- замшу електричної проводки, проводки систем управління, зв’язку та електричних апаратів, що викликано зміною конструкції або заміною робочих механізмів, вузлів, агрегатів та іншого обладнання;
- фарбування та нанесення розпізнавальних знаків та написів.
- Після виконання ремонтів та модернізації машина повинна відповідати вимогам ремонтної документації.
- Повний обсяг робіт, що повинен бути виконаний під час проведення ремонтів або модернізації машини, а також правила та порядок виконання цих робіт викладені в інструкції з експлуатації машини, документації на модернізацію.
- Під час проведення ремонтів і модернізації машини для постійного контролю за якістю робіт у ремонтному підрозділі залізниці, на підприємстві або заводі може бути присутній представник замовника.